Ян Ярчук
На тимчасово окупованій лівобережній частині Херсонської області найпоширенішою формою малого бізнесу залишається роздрібна торгівля.
Про те, як виживає малий бізнес на лівобережжі в інтерв’ю «Новинам Приазов’я» розповів голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко. За його словами, саме торгівля – одна з небагатьох сфер, яку окупанти не забороняють. Причина проста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Розтягнута в часі версія Голодомору»: як на ТОТ Херсонщини окупанти тиснуть на місцеве населення
«Вони так само хочуть їсти, вони так само хочуть отримувати якісь матеріальні блага», – підкреслив Самойленко.
Однак продукти та товари здебільшого завозяться з анексованого Криму та РФ. Асортимент обмежений, а ціни – значно вищі, ніж у самій Росії та на півострові.
Контроль через ринки
Самойленко зазначає, що контроль над ринками здійснюють колаборанти – ті, які тут будували комунальні ринки. Вони організовують торгівлю, одночасно використовуючи свою позицію для збагачення на фоні війни та гуманітарної кризи.
«Насправді, коли людина хоче працювати для того, щоб там прогодувати свою сім’ю і вижити в цих складних умовах, це одне. А є ті, які на горі інших або на війні бажають заробити собі ще більші статки, набити кишені і вважають, що зможуть втекти від відповідальності», – говорить очільник облради.
Проте навіть ті, хто демонструє лояльність до окупантів, не можуть бути впевнені у безпеці свого бізнесу, говорить Самойленко. Так, українські колаборанти, які брали участь у «віджиманні» підприємств, тепер самі стають жертвами нової адміністрації.
Водночас окупаційна влада, за словами чиновника, використовує малий бізнес як інструмент впливу – особливо в питаннях паспортизації та мобілізації.
«Вони роблять утиски для того, щоб вплинути на отримання російського громадянства, щоб стимулювати молодих людей вступати до лав Збройних сили Росії», – додав Самойленко.
Фото з окупаційних медіа, ринок на ТОТ Херсонщини
Іван Підлісний
