Ян Ярчук
Повномасштабне вторгнення змусило багатьох українців покинути рідні домівки в пошуках безпеки. Переселенці не лише шукають прихисток, а й заново будують своє життя, освоюють нові професії, підтримують військових і громади, які їх прийняли.
Саме таким є і шлях Людмили Кузьміної з окупованого нині міста Гола Пристань. Свою історію вона розповіла «Суспільне Миколаїв».
У 2022 році із родиною вона була змушена залишити окуповане місто, втратити дім і роботу, проте знайшла новий прихисток у Доманівці на Миколаївщині. Тут вона не лише відновила своє життя, а й продовжує допомагати іншим – шиє для військових, працює в соціальній службі та підтримує свою родину.
Людмила Кузьміна
До великої війни у місті Гола Пристань жінка багато років працювала у будинку для літніх людей. Людмила вирішила покинути роботу, коли окупаційна влада змінила керівництво у закладі:
«Вони там просто поставили начальство, почали керувати. Потім вивезли всіх наших підопічних невідомо куди», – говорить жінка.
Нині родина жінки проживає на Миколаївщині, у будинку зведеному на кошти Королівства Данія.
«Куди нам їхати? Туди нема вже куди їхати, там все розбите. А нещодавно сусіди телефонували та сказали, що прийшли «орки»: зняли паркан у нас. Ми металопрофіль новий тільки поставили», – зазначає Людмила.
Її сини нині служать у Збройних силах, одна донька лишилася у Доманівці, а інша виїхала до Польщі.
Фото: shukach.com
Марина Поліщук
