РедакторСпочатку їх називали коротко – біженці. Потім просто переселенцями, а зараз офіційно – внутрішньо переміщені особи. Наразі тема переселенців – є однією з актуальних, адже Херсонщина продовжує приймати та допомагати їм. Як раніше зазначав сайт «Гривна», щотижня до Херсонської області приїздить близько 150 осіб, що значно менше у порівнянні з 2014 роком.
Аби допомогти облаштуватися переселенцям на новому місті, представники громади Скадовського району долучились до реалізації проекту «Посилення захисту прав внутрішньопереміщених осіб в Скадовській громаді». Днями члени ініціативної групи зустрілися з головою районної державної адміністрації Віктором Туриком та секретарем Скадовської міської ради Олегом Сокольчуком. На зустрічі вони обговорили становище внутрішньо переміщених осіб у місті та у районі.
«Влітку 2014 року велика кількість біженців з Криму, Донбасу та Луганщини прибула до Скадовського району на Херсонщині. Але значних змін у житті громади з цього приводу не сталося. Держава зреагувала оперативно, і внесла у соціальну політику всі необхідні корективи, аби внутрішньо переміщені особи змогли отримати належну підтримку, передусім у матеріальному плані», – зазначив Турик.
Відомо, що за умови реєстрації в управлінні соціального захисту громадяни, що прибули з тимчасово непідконтрольних територій Донбасу, Криму та Луганщини, змогли отримати компенсацію на житлове забезпечення. Також не обійшлося без підтримки волонтерів, які допомагали продуктами та одягом. Хоча все це, звичайно, не могло у повній мірі повернути відчуття рідного дому, але водночас, і чужими земляки зі східних областей на Півдні України зовсім не почувалися.
Варто зазначити, що нині у Скадовську зареєстровано 402 переселенці. Вони живуть звичним мирним життям: діти навчаються, пенсіонери отримують державні виплати, дорослі працюють – хто на сезонній, хто на постійній роботі.
Проблем у внутрішньо переміщених осіб ще вистачає, і попереду ще багато роботи. Зокрема, це стосується законодавчого врегулювання компенсації за втрачене житло, допомоги держави в отриманні житла у місцях перебування, узгодження процедури постановки на квартирний облік та інше. Є й побутові проблеми, однак переселенці скрізь бачать розуміння та бажання допомогти.
Що стосується безпосередньо проекту, то його головна мета – допомогти переселенцям, підвищити рівень їх життя. Аби все виконати на належному рівні, знадобиться багацько часу. Саме тому керівники організацій звертаються до них з проханням: не мовчати, завжди розповідати про власні проблеми, для їх поступового, але вирішення.
Також проектом передбачено підписання Меморандуму про співпрацю між переселенцями, представниками влади та громади.
Марина Поліщук
