Дарина Лапіна
Повідомлення з окупованого лівобережжя Херсонщини. Люди чекають і вірять. Їм надзвичайно важко. Я уявляю, як колись обійму кожну свою знайому людину, яка там.
“Голубое небо, жёлтые поля. Жизнь лишь там прекрасна, Где нету моskаля! Именно здесь особенно ощущается смысл этих важных для нас праздников. Всем здоровья и скорейшей Победы!”
***
У Херсоні до Дня державного прапора байкери організували мотопробіг. Учасники проїхалися вулицями міста, спілкувалися та фотографувалися з місцевими жителями та вирушили до сусіднього Миколаєва.
***
Насправді, я не знаю як там на дачах. Чи ще є мій будинок? Саду, виноградника та огороду точно немає.
Тільки спогади.
***
Найкраще привітання до дня Незалежності для багатьох – це наші вдома. Повернення з полону.
***
Дрони, як мухи літають над Херсоном. Це навіть страшніше ніж ракети чи снаряди, бо теоретично їх чутно і теоретично можно встигнути стрибнути в якесь укриття. А дрони просто охотяться на людей, а якщо нікого не знаходять, бо люди ховаються по хатам коли світло, то кидають просто на дома. І так кожен день русня вбиває людей в Антонівці та Киндийці.
Я розумію що курська операція красива і за неї рукоплещуть, і можливо це стратегічно вірно, але забрати всі РЄБи з Херсону, щоб вони тут просто вбивали цивільних, це не правильно.
А дрони вже занурюються в глиб міста.
***
Усі заходи відмінили, тому, одягли вишиванки і пішли на ринок.
По ринку ходить духовий оркестр і грає “Червону калину”, Козацький марш, інші патріотичні пісні. Люди жертвують на ЗСУ кошти.
Підійшли хлопці до нас і як заграють Херсон, Херсон, мені щоночі сниться…..
А у нас, як по команді сльози…..Навзрид…
Мабуть по нас видно, чи що…
Люди підійшли, обійняли…Краще б цього не робили, бо ще болючіше…
Ось таке свято, зі сльозами на очах та болем у грудях…
Херсон, тримайся!
Олешки, Гола Пристань, Скадовськ, Каховка, Каланчак, Новотроїцьк, Велика Лепетиха, Горностаївка, Генічеськ, Іванівка, Нижні Сірогози тримайтеся і чекайте!
