Марина Поліщук
Чим живе культура рідної Херсонщини? …а точніше Херсонської ОВА?
…таа, чим і раніше – дитячими конкурсами.
Регіон який тепер відомий мало не на весь світ, оголосить конкурс на в’їзний знак, з призовим фондом у 5000 грн.
Спитаю у доньки, може прийме участь, вона як на 8 рочків непогано малює…
***
Дааа, перекладач у фб ще той.))) Пекельні борошна ми вже пройшли. Сьогодні прочитала, що нашу Голу Пристань назвали Голою Гаванню.))
***
Вночі тривога – ракети, шахеди. Зранку українці незворушні – кава, робота, діти, донати. Милування цвітом українських, а не лише японських, дерев. Картоплю всі посадили?
Страшні новини, срані нардепи, дивні американські політики (кітопси якісь). Ми просимо інший срач замість булгаковського – напишіть щось таке про українських письменників, щоб горіло у соцмережах – просять мої френди. Бо погане коли обговорюють, то теж піар.
Херсон з цікавістю спостерігає за російськими річками – це, певне, на покоління, навіть після війни, коли ми будемо питати: як, не мокро там? Сподіваємося, що мокро і дорого.
Ми – дивовижна нація, яка терпляче виправляє косяки своєї влади і світу. Ну, і власні, звісно.
Нам, на жаль, доведеться виходити з того, що на глобусі і сьогодні зранку поки що є росія.
***
Кілька днів тому, коли почав булькати руснявий Оркськ, багато українців писали, що це типу “карма”, “кара Божа” за Каховську ГЕС та повінь, яку р*сіяни спровокували, підірвавши її. Однак на найцікавішу деталь у цій історії вказали самі п*дори. Виявляється, поблизу Оркська є населений пункт із назвою Херсон) Його заснували вихідці саме з наших країв. Зараз там 16 хат, дві ґрунтові дороги та 65 жителів. У цих єбєнях також є місцевий Новотроїцьк – тезка окупованого населеного пункту на лівобережжі Херсонщини, де мені пощастило народитись) Коротше, “кармолюби”, ви, здається, мали рацію)
***
Як на мене, посилення ударів по нашій цивільній інфраструктурі:
– росія тисне, щоб нас змусили погодитися на найгірші пропозиції до “замирення”
– зараз почнуть пропонувати (вже з туреччини щось кидають)
– росії взагалі вигідно нас нищити – це само собою.
-замирення наразі росії вигідне, бо в них теж небо не в зірках. пауза їм потрібна.
– чим менше ми будемо бити у відповідь на прохання якихось союзників, тим більш нахабно діяти буде росія – вона не розуміє іншої мови.
***
Відводячи доньку до школи, сотий раз спіймала себе на тому, що постійно дивлюся в небо, чи не летить чергова гидота… Довго доведеться викорінювати звичку…
***
Не встиг зробити фото з недавньої поїздки на Херсонщину.
Але картинка, яка закарбувалася в пам’ять доволі яскрава, тому ділюся з вами.
Пройшло трохи більше року від дня звільнення частини Херсонської області.
А на розмінованих полях вже працює сільгосптехніка, узбіччя чисті, квітнуть сади, земля оживає.
Боюся уявити, що відбувається у цей же час на окупованих територіях, там де точаться бої.
Та свято вірю, що після нашої перемоги українці, як справжні ґазди, відновлять, відходять, засіють поля.
Бо наша земля прекрасна, родюча і свята для кожного з нас.
Дарина Лапіна
