Марина Поліщук
Мотори на човни… те що потрібно, це те що не підводить, те що перевозить хлопців на Лівий берег і пхає нас до перемоги.
***
От херсонці – народ незламний. Сирени, вибухи 24/7, а вони прибирають двори, щоб чисто і гарно було, адже весна вже прийшла.
***
Дід Чарльз всіх одурив, щоб подивиться хто першим прийде по гобелєни і срібні ложки…
***
Це якийсь капець. Постійно фб рекомендує сторінки всякого непотребу. Я їх душила душила, видаляю-видаляю, а він вперто мені це кидає. Ну видно ж мою позицію. Навіщо робити мені нєрви?!!!
***
Великий піст розпочався.
На жаль, дедалі більше спостерігаю кричущу необізнаність і викривлене сприйняття того, чим, власне, є піст. У нас категорично не їдять м’ясного та іншого зі списку табу і при цьому “їдять” людей, тобто, ближнього свого… Формальне “прости” у прощену неділю для годиться, а то й без нього взагалі… От тільки покаяння, щире визнання власних гріхів, воно ж не тій людині, яку образили, потрібне, і не Богу, він і так все бачить. Воно потрібне вам, і вам з тим жити. І це ви з тягарем входите у піст, або не входите, просто йдете по життю далі. З багажем гріхів, що з роками накопичуються, як той сніжний ком.
Що ж таке піст без покаяння? Та просто дієта. Взагалі відсутність покаяння – це страшно, особливо смерть, яка застала без покаяння. А зараз такий час, що ніхто не може знати, що буде наступної ж секунди. Тому не в пості фізичному річ і не в обмеженнях для шлунку. Душу треба очищувати, так само, як прибираємо у житлі.
***
Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні у своїй доповіді Раді ООН з прав людини, опублікованій 15 березня 2024 року, виявила нові докази того, що російська влада вчинила порушення міжнародного права, прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також скоїла воєнні злочини на територіях, що потрапили під її контроль в Україні.
Серед задокументованого — і факти незаконного заволодіння культурними цінностями, в тому числі з Херсонського художнього музею та Державного архіву Херсонської області.
***
Херсон – місто моряків. Навідуюсь час від часу до своїх друзів квартиру перевіряю чи все ціле після обстрілів. А в них дід був дідом на пароході. І я не перестаю дивуватися сувенірам, яких він з дальніх країв понапривозив. Звоню якось Марині і кажу – класні у вас штучки з дальніх країв. А вона каже: класні-то класні, але я все життя, ще як школяркою була, з них пил стираю. Намучилася добряче. Зараз хоч відпочину в тих дальніх краях трохи.
Ян Ярчук
