Марина Поліщук
Ті, хто в перший день окупації став на захист міста, не маючи достатньо зброї, знали, що йдуть на смерть.
Вони йшли, усвідомлюючи це, і саме це є героїзмом. Не просто не втекли, як майже всі силовики і влада, а йшли боронити місто від ворога ціною свого життя.
Ці мужні чоловіки були зараховані до ТРО, навіть проходили колись навчання. А тепер їх не визнають військовослужбовцями ТРО. Бог суддя тим людиськам.
Вічна, світла пам’ять Героям!
Щирі співчуття рідним.
***
Сьогодні ще одна річниця. Десять років тому херсонці відбили «руську весну».
***
шахраї такі шахраї. От зранку просить кинути грошей 1) російською мовою 2)”танкіст” з-під “Кринок”.
***
Весна в Нацпарку “Кам’янська Січ”. Вже квітнуть первоцвіти – крокус і горицвіт волзький.
***
Коли я читаю, що росіяни обстріляли з дрона у Бериславі подвір’я приватного будинку і що поранили 92-річну жінку, яка отримала черепно-мозкові травми, контузію та уламкові поранення ніг, то я собі уявляю того виродка російського, який цілиться і скидає боєприпас.
Уявляю, хто мав народити такого виродка, як його виховували, як ненавиділи його рідна мама чи бабуся. Думаю, про відповідальність саме російських жінок за вбивство українців. Про його батька – сидєлєц, вже спився, бив сина чи ще щось таке?
***
Це болячий досвід…. Мені все ще важко говорити про себе, про нашу родину….ми ще в процесі прийняття і розбудови нового….
Проте про собаку Генрі говорити вже пр-трохи можу.
На його прикладі я бачила як діє тривога і страх…він досі боїться гучних звуків.
Він важко пережив виїзд, дорогою йому було кілька разів зле, його вивертало … машини боїться страшенно.
***
Я б не сказала, що з 1 березня місто було окуповане, бо це скоріше дата, коли росіяни тільки почали заходити в місто, і пам’ятаю, що дуже ображалась на запитання чи ми окуповані, казала, що ми попри все (мається на увазі озброєних російських солдатів, яких у місті було тоді не багато) є вільними та чинимо спротив. 1 березня річниця цивільного спротиву, бо знову таки військова оборона тривала з 24.02, а з 1 березня вже містянам довелось тримати нерівний бій. Вічна пам’ять та шана загиблим!
Ян Ярчук
