• 
• 
• 
• 

Щодня рятувальникам Миколаєва доводиться розбирати завали будинків, в які влучають російські ракети, а також діставати жертв. Про те, як змінилася робота рятівника з початком повномасштабного вторгнення Росії до України, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів працівник Миколаївського управління ДСНС Олексій Погилов.

Олексій Погилов

«Спочатку було страшно»

«У мене багато років у цій сфері працював мій дядько. Він порадив мені йти до цієї професії. Я подумав, що можу стати рятувальником. У мене вистачить фізичної підготовки та розуміння, щоб освоїти цю професію».

Олексій пригадує, що в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну якраз заступив на добове чергування.

«Це якраз 24 лютого, усе не зрозуміло. Що як відбувається? Що буде далі? Перші наші виїзди почалися в березні, коли обстріли почали збільшуватися. І взагалі, відбуватися в нашому місті.

На початку було страшно. Бо досвіду в мене було небагато. Плюс обстановка сама по собі напружена. Від твоїх дій залежать життя людей. Трохи нервуєш. Першого разу для мене така ситуація була. Але я радий, що в мене є досвідченні колеги, які завжди допоможуть і підкажуть».

Удар по ОВА

Одним із перших об’єктів, куди Погилову довелося виїжджати на виклик, була будівля Миколаївської ОВА, де 29 березня внаслідок російського авіаудару загинули 36 людей.

Російська ракета пробила 9 поверхів Миколаївської ОВА, 29 березня 2022 р.

«Тобі дають завдання, і ти знаєш, як вирішувати, що робити. Не було такої паніки, як у перші дні. Бо не знали, як діяти. А в той момент уже було все зрозуміло. Хто чим займається. Кожен вирішував своє завдання.

Я сподівався, що не постраждало багато людей. Що від наших робіт не буде залежати чиєсь життя. Що всіх постраждалих уже чи дістали або врятували. І що кількість жертв буде мінімальною».

Олексій розповідає, що одним із завдань був розбір завалів, діставання плит, обрізка арматури. Також бачив та діставав поранених людей з-під завалів.

Рятівники біля Миколаївської ОВА розбирають завали після ракетного удару

Він зазначає, що під час виклику головне – якомога швидше дістатися місця події, щоб було якнайменше жертв.

«Були випадки, коли їздили у два ходи. Тоді в голові було тільки одне: як найшвидше встигнути. Щоб там було мінімум руйнувань і жертв. Якщо жертви є, тоді бажано, щоб людям пощастило, та їх, можливо, найшвидше госпіталізувати та направити на лікування».

«Делікатна робота»

Олексій каже, що робота, особливо на місцях ракетних обстрілів та руйнацій, потребує особливої делікатності.

«Один із неприємних випадків, коли я викопував одну з перших людину. До цього в мене не було трупів на роботі. І цей момент, коли тобі потрібно ретельно обкопувати чоловіка – він мертва людина, але ти розумієш, що потрібно максимально делікатно дістати його тіло».

Наслідки ракетного удару по Миколаївській ОВА, 29 березня 2022 р.

Саме весною, коли почалися перші прильоти в Миколаєві, рятівнику вперше довелося діставати мертвих, згадує він.

«Коли йдуть вже другі-треті дні розборів завалів, просуватися треба вглиб. Бо коли йде руйнація, усе донизу провалюється. І в один із таких моментів мені, так би мовити, «пощастило» діставати мертвого чоловіка. І як це проходило?

Ми обкопували територію, попався кусок камуфляжної тканини. Почали її підтягувати, відрізали ножем, щоб помацати. Зрозуміли, що то не рюкзак, а то була людська плоть. Почали обкопувати далі людину, щоб зрозуміти його положення, і дістати. Це був чоловік, якому було 36 років».

Бачити поранених та мертвих Олексій називає одним із недоліків своєї професії.

«Коли влаштовувався, я розумів, що прийдеться таке бачити. Мене навіть психолог питав: «Ти розумієш, що тобі прийдеться працювати з мертвими людьми, з людьми, що перебувають в агонії, болі, кричать?» Я сказав, що розумію».

Тэги: