Цього літа найважливішою стала поїздка до дому - в Херсон. Одного дня мене наші захисники пригостили персиками з передової - лінія фронту близько, тож люди покинули ті місця, а прекрасні сади лишилися. Окопи і сади.
Персики інжирні, персики зі смаком манго, солодючі нектарини, - усе це тепер росте на лінії фронту. Деякі дерева згоріли, а деякі покинуті сади і досі родять. Наша тепла, сонячна, прекрасна Херсонська земля.
***
У ці вересневі дні парк "Херсонська фортеця" був завжди наповнений дзвінкими голосами нашої молоді, галасом дітей та вдумливим поглядом дорослих. На жаль, нині він безлюдний, але все ж такий гарний і красивий, але потребує нашої турботи. Багато біди накоїли російські військові - він і палав, і пошкоджено чимало дерев обстрілами, але все відновиться з часом.
***
Що ви знаєте про незламний Херсон? Володимир Голубцов, першокласник, з квітами прийшов привітати першу вчительку з початком нового навчального року! Нехай школа поки працює у дистанційному режимі, але він знав, що вчителі все одно прийдуть на роботу. З Днем знань, незламні херсонці!
***
Нарешті я до цього дожила! В потягах тепер є трав'яні чаї!!! Мушу тепер подорожувати частіше, бо в магазині таких нема)) Спробувала подільський з м'ятою і карпатський трав'яний. Вони чудові!!! Рекомендую!
***
Херсонські будні.
Вийшли на ринок купити помідорок.
Хрєнааааак.
Дуже сильно і гучно.
Ну ми ж сильні і незламні)
Поки скупились - п'ять хрєнаків.
Повернулась додому- прочитала у нашій флуділці де прилетіло.
Попросила Всесвіт шоб оці потвори дохли пачками.
А ви що робите у неділю?
Тэги: