Ага, як бігати в школі та універі, то у Тані довідка - гіпертонія і хворе серце. А як за 47 секунд добігти додому, коли воно вшосте на районі від 3,14расів летить… і бігла не тому, що боялась (насправді, дуже) Персенятко чекало смачненьке просто.
***
А от недочекаються. Ми будемо жити, поки серце б'ється. Ракети, шахеди, нема світла? Поки живі, значить, живемо.
***
В Херсоне каждый день, как новый день рождения.
***
27 серпня в Україні святкують День українського сала.
Це свято не є офіційним, але стало популярним серед українців, які в цей день обмінюються веселими картинками та беруть участь у різних заходах, пов'язаних із салом. Важливість сала в житті українця зробило його показником добробуту. Саме українці бачать в салі не тільки найжаданіший складник смачної кухні, але і символ культури та традицій. До речі, сало містить до 40 % ненасичених жирних кислот, майже як червона риба! А поліненасичені жирні кислоти - це ясний розум.
***
Вулиці Херсона до сказу яскраві і до сказу порожні. Людей небагато - іноді можна пройти доволі далеко і нікого не зустріти або ж зустріти парочку людей. І вони навряд чи будуть прогулюватись: вони чітко знають, куди йдуть.
Листя тут яскравіше за київське. Як і квіти. Тут просто більше сонечка. Але посеред кущів і просто газонів можна зустріти уламки того, що запускають по нас росіяни. Чим ближче ви до Дніпровського району, тим вища ймовірність зустріти ще й міну-пелюсток. Ними росіяни щедро засипають місто з дронів.
***
В Херсоні акомпанемент вибухів - звична справа. Тут вже понад два роки дивуються, якщо тихо: в окупації дивувались, коли «мовчала» Чорнобаївка, зараз дивуються, якщо не стріляє гнусня, отже, щось замислила.
Тэги: