Як живуть деокуповані села Херсонської та Запорізької областей? Чи повертаються туди місцеві жителі? Наскільки змінюється з часом гуманітарна ситуація у прифронтових населених пунктах півдня України? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Херсонській області станом на 1 серпня Збройні сили України деокупували 46 населених пунктів. Більшість із цих сіл зруйновані обстрілами російських військ. Про це повідомив на той час тимчасовий виконувач обов'язків голови Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій. За його даними, переважна більшість деокупованих сіл та селищ розташовані на півночі Херсонщини й межують з Дніпропетровською областю. Також є деокуповані села на межі з Миколаївською областю.
Як повідомляв Бутрій, є села, які знищені на 90%: зруйновані електромережі, водо- та газопостачання, а робити ремонти під обстрілами, що тривають, – неможливо. Бутрій зазначав, що з частини сіл жителі виїхали, але в деяких населених пунктах ще лишаються люди.
15 серпня голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич на своїх сторінках у соціальних мережах повідомив, що в цій області російські військові намагаються утримувати свої позиції та ведуть бої на вже деокупованих територіях. За словами очільника Херсонської ОВА, стабільно важка ситуація у громадах Каховського та Бериславського районів. Крім того, через бойові дії населені пункти цих та сусідніх районів щодня обстрілюються з різного виду зброї. Внаслідок цього, «села на межі знищення, є поранені люди, масово горять ліси та поля». За словами Янушевича, лише за минулий тиждень рятувальники зафіксували 65 пожеж. Велика територія області залишається замінованою, зазначив він.
Водночас 15 серпня стало відомо, що «Укрпошта» почала виплачувати пенсії у деокупованих селах Херсонської області, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
«Без комунікацій»
Голова Високопільської об'єднаної територіальної громади Галина Шостак-Кучмяк розповіла «Новинам Приазовʼя», що на сьогодні з 22-х населених пунктів громади 12 вже звільнені від російської армії.
Розстріляне авто в селі Іванівка Херсонської області, літо 2022 р.
Відповідно, 10 досі перебувають в окупації. За словами голови громади, звільнені села «знаходяться у важкому стані – російські військові знищили більшість їхньої інфраструктури». Крім того, зараз саме там пролягає лінія фронту.
«Я не кажу назви цих населених пунктів, тому що там наші ЗСУ, а там де ЗСУ, ворог нищить все нещадно, попри те, що це соціальна сфера, будинки, садки, клуби – усе зруйновано, усе знищено. На першій лінії люди не можуть жити й там не проживають, просто фізично цивільному населенню в тих умовах не вижити. А вже друга-третя лінія населені пункти – є люди, проживають, це люди, які не хочуть полишати домівки. Хоча, це теж небезпечно і теж у будь-яку хвилину можуть бути прильоти та туди», – поділилася Шостак-Кучмяк.
Голова Високопільської громади зазначила, що від початку окупації в регіоні не було електрики, газопостачання та води. Зараз світло подають за допомогою генераторів, також намагаються налагодити постачання технічної води.
«Один плюс в тих людей – що вони можуть виїхати вільно на нашу підконтрольну територію в магазини, скупитися і самі собі придбати ту воду. По-перше, людям треба умови. Війна війною, але люди хочуть і мають право, щоб було освітлення. Наближається 1 вересня, в нас там є діти школярі, треба буде їм навчатися дистанційно, треба зв'язок. Зараз, поки немає світла, включаємо генератори, погодинно подаємо воду, хоч і технічну, на пару годин на добу», – розповіла посадовиця.
За її словами, Державна служба з надзвичайних ситуацій проводить розмінування звільнених територій, але російські військові продовжують «шкодити» населеним пунктам.
Нездетонована ракета поблизу села Іванівка Херсонської області, літо 2022 р.
«Постійно працюють ДСНСники наші, були нерозірвані на полях снаряди, гради та міни ворог кидає. Зараз ворог почав кидати міни на парашутах. Люди це добре розуміють, не ходять по тих місцях, поки не пройдуть і не розмінують ДСНсники. Фермери не могли прибрати врожай, пшеницю косити, доки ДСНсники не розмінували поле», – каже жінка.
Вона також стверджує, що російські військові намагаються всіляко завадити збору врожаю.
«Ворог, коли побачив, що на поля виходять комбайни, нещадно обстрілював, підпалював поля, кидав міни, миттєві загоряння були. Дуже багато погоріло пшениці, ворог не хотів, щоб ми збирали врожай. Звичайно, вони дуже цьому заважали», – повідомила Шостак-Кучмяк.
Посадовиця зазначила, що є люди, які навіть попри наявний ризик, повертаються до звільнених сіл громади. Вона закликала всіх жителів берегти свої життя.
«5 місяців без електрики»
Керівник благодійного фонду «Українці переможуть», який надає допомогу жителям прифронтових і звільнених сіл Херсонщини, Ігор Йосипенко розповів «Новинам Приазовʼя», що гуманітарна ситуація у деокупованих населених пунктах відрізняється в залежності від близькості до лінії бойових дій.
«Території, які біля Кривого Рогу, там починається життя, населення повертається, ведуть господарство. Дуже багато тих, хто не виїжджав під час окупації, залишилися вдома. Вони продовжували, в першу чергу, вести господарство. Життя вирує, окрім вибухів, які нагадують що війна йде саме на цій території і будівель, які зруйновані, більш нічого не нагадує про війну. Села, які трошки ближче до фронту, мають інакший вигляд, на сьогодні це вже пусті села», – повідомив Йосипенко.
За словами волонтера, на Херсонщині люди повертаються до тих деокупованих сіл, які на сьогодні виглядають придатними для життя. Зокрема, у прифронтовій зоні.
Розбомблене одне з фермерських господарств у селі Іванівка Херсонської області
«Я приведу такі села, як Кочубеївка, Заградівка, то сьогодні виходять на нас люди із сусідніх сіл, де більш небезпечно знаходитися. Просять нас, щоб ми домовилися із власниками будинків, щоб вони могли заселитися в ці хати, що на сьогодні пусті. Чому? Бо йде зима і вже сьогодні люди повинні розуміти, де і як вони будуть жити зимою. Дуже багато є в людей розчарувань, які шукають прихистку на території України. Не завжди є можливість знайти гідне помешкання і дехто змушений повертатися», – зауважив керівник благодійного фонду.
Йосипенко розповів, що волонтери доставляють гуманітарну допомогу жителям сіл двічі на місяць.
«Зазвичай в цих селах не те, що немає світла, води, там елементарно – не працює жоден магазин. Тобто, у людей немає можливості щось придбати. Тому, ми забезпечуємо їх всім необхідним, в першу чергу, це продукти та обов'язково важливо – гігієна. Але є і більші проблеми. Новопавлівка або Біла Криниця – там зруйнована інфраструктура, там немає електрики вже 5 місяців і фізично немає можливості поновити людям світло. Чому? Тому, що світло в найближчі села заходить через Білу Криницю, а там щодня відбуваються бойові дії», – пояснив Йосипенко.
Керівник благодійного фонду зазначив, що масштаби руйнувань у деяких деокупованих селах є величезними, і з часом ситуація лише погіршується.
«Такі села, як Милове, Качкарівка, Осокорівка, востаннє там ми були тижні три тому, ще відносно там село було ціле, на сьогодні від нього нічого не залишилось, хоча також воно деокуповане, воно захищається ЗСУ. І поруч, в минулому це районний центр, гарний дуже населений пункт – Нововоронцовка. Нововоронцовка майже знищена повністю. І людей там майже нікого не залишилось», – розповів волонтер.
Йосипенко закликав не повертатися до прифронтових сіл, оскільки він переконаний – це небезпечно для життя і заважає ефективній роботі Збройних сил України.
«Прильоти кожен день»
Під постійними обстрілами російських військ перебуває також Оріхівська громада Запорізької області. Переселенець з Оріхова Дмитро Залозний, з яким кореспонденту «Новин Приазовʼя» вдалося поспілкуватися у Запоріжжі, розповів, що виїхав з міста у травні.
Обстріляні житлові квартали Оріхова, березень 2022 р.
«Як почалася війна, ми були весь час там, поки снаряд не потрапив у квартиру. На п'ятий поверх залетів снаряд і все розбило у квартирі. Раніше прильоти не були так часто, а потім посилилися: більше і більше. Нестерпно було там, дуже часто, а зараз, тим паче, щодня. І ось сьогодні було зведення, що біля нашого будинку прилетіло дві ракети, ями утворилися. 80% десь пошкоджень по всьому місту», – розповів житель Оріхова.
У прифронтовій зоні перебувають також деякі села Миколаївської області. Житель села Котляреве Іван розповів кореспонденту «Новин Приазовʼя», що російські військові розміщували свої позиції поруч із цим населеним пунктом і обстрілювали звідти Миколаїв. Зараз гуманітарна ситуація в селі налагоджується, каже житель.
«У це село не заїхали, в сусіднє заїхали, там де воно повністю розбомблене. Звідтіля і градами, і всім вони стріляли на Миколаїв. Продуктів не було, магазини розбомбили, то гуманітарна допомога дуже виручає, особливо літнім людям, які звідсіля не поїхали. Був період, коли не було зовсім води, бо електрику перебивали, помпи, свердловини. Хлопці допомагають, ремонтують, і воду підвозили. Було скрутно», – згадав чоловік.
Село Лимани Миколаївського району не було в окупації, але лінія фронту проходить поблизу. Місцева жителька Людмила розповіла, що населений пункт обстрілюють щодня.
«З перших днів ми знаходимось в дуже тяжкому стані, з перших днів працюємо, бо тут наші діти і захисники наші, без яких ми не обійшлися б. Прильоти у нас кожен день», – каже жінка.
«Територія звільнилася від мешканців»
Селище Малинівка Пологівського району Запорізької області було звільнене від російської армії наприкінці березня. Голова Малинівської громади Володимир Шиш розповів, що на сьогодні з 12 населених пунктів цієї громади 9 залишаються окупованими.
Володимир Шиш
За його словами, з понад трьох тисяч мешканців в громаді залишилося мешкати близько сотні. Більшість жителів Малинівки виїхала з села відразу після його деокупації, каже голова громади.
«Після 22 числа в основному територія звільнилася від мешканців, тому що на момент окупації було 627 осіб, залишилося на сьогодні 14 осіб, які проживають на даний час на території. Сама інфраструктура, яка знаходиться на території села Малинівка, вся майже зруйнована. Що освітні заклади, що медицина, фермерське господарство, основне базове господарство – товариство «Батьківщина» – зруйновано, де залишилося в повному обсязі і техніка, і складське приміщення. Все зруйноване, розграбоване», – повідомив Шиш.
За словами голови Малинівської громади, з перших днів звільнення обстріли не припинялися. За добу налічувалося до 500 ударів. Зараз у Малинівці немає газу та питної води.
Він також розповів, що доставити гуманітарну допомогу проблематично, оскільки ця територія обстрілюється російськими військовими.
«За півтора місяця гуманітарну допомогу завезли у два села: Малинівка та Полтавка. Тим мешканцям, які там проживають, п'ять разів – це доволі непогана допомога по 10-12 кг харчові набори. У них все одно є потреба у забезпеченні питною водою, хлібом, продуктами першої необхідності. У нас такої можливості немає. При окупації взагалі води не було, люди пили з річки, ставка», – повідомив голова Малинівської громади.
Шиш сподівається на розв’язання проблеми з водозабезпеченням. Він повідомив, що вже подана заявка на генератори для підйому води, а громада активно готується до холодів.
«Ми незалежні від газу, у нас є крайній варіант – запаси дров тих людей, які виїхали. Є вугілля і дрова, є насадження, які можна використати як дрова. Ми перезимуємо, це однозначно. Світла у нас немає з 2 березня, то ми до цього звикли. Дахи всі пошкоджено, завеземо якихось матеріалів тимчасово, щоб можна було перекрити хоч оті тріщини на шифері. Шифер сам не перекриємо по можливості хоч плівкою та якимось оцинкованими листами, будемо закривати вікна, щоб протягів не було, щоб зберігалося тепло», – запевнив Шиш.
Тэги: