Автор: bykvu.com 30 Июля 2022 13:30

«Будь ласка, не кидайте своїх тварин». Історія волонтерки, яка вивезла з окупованого Херсона 45 бездомних собак і котів

«Будь ласка, не кидайте своїх тварин». Історія волонтерки, яка вивезла з окупованого Херсона 45 бездомних собак і котів
Фото надала #Буквам авторка матеріалу

Власниця притулку для тварин із тимчасово окупованого Херсона розповіла #Буквам історію порятунку бездомних тварин. Бусиком, в якому розмістила собак і котів, вона виїхала в Європу, де шукала для тварин новий дім. Волонтерка закликає не кидати своїх чотирилапих друзів напризволяще, якими б складними не були умови.

***

Березень 2022 року, Херсон. Ми окуповані майже з перших днів бойових дій. У мене притулок для тварин та команда волонтерів @helpanimals_ks. Нашим основним завданням до війни було: стерилізація, боротьба з корупцією у сфері міської влади, що займалася безпритульними тваринами, а також лікування тяжко хворих; реабілітація та пошук нового будинку.

У березні ситуація стала ускладнюватися, оскільки жоден постачальник вже не міг заїжджати до нас у Херсон. А відповідно наркозу та інших необхідних медикаментів для лікування та стерилізації знайти було неможливо. Ми з командою ветеринарів за півтора місяця стерилізували близько 59 тварин (котів та собак). 

Медикаменти замовляли з Миколаєва та Одеси, один бусик (віз ліки на суму 15 тисяч грн) було розстріляно. Їжі ледве вистачало для людей, тому ми намагалися не переводити тварин на годування кашами, продовжували скуповувати корми для собак. Але якщо в довоєнний час корм, яким ми годували, коштував 30 грн/кг, то з настанням війни – 110 грн/кг.

Також у нас були дні допомоги пенсіонерам та незаможним людям з їжею для тварин. За весь час війни ми передали близько 300 кг корму та круп.

Оскільки ми – громадська організація і жили з пожертв, грошей не вистачало ні на що. У районі, де наш притулок, стався бій у “Бузковому парку”. Щодня вибухи від Чорнобаївки долинали до нашого притулку, у нас сипався дах, тварини були налякані, і нам довелося ухвалити рішення про евакуацію.

Ми знайшли волонтерів, які могли допомогти нам знайти будинки для тварин. Раніше в нас не було мети виїжджати за кордон, тому що в мене є маленька дитина, та й тварин я теж би не покинула.

Частина нашої команди роз’їжджалася, бо залишатися в Херсоні було страшно. Ракети й свавілля з боку російських солдатів, блокпости та допити в кожному районі міста.

Ми через знайомих знайшли людей, кому потрібні були собаки та коти з нашого притулку. А перед виїздом ще знайшли 9 цуценят, яких забрали так само з нами.

Ми 5 днів добиралися до місця призначення. Я забрала всіх наших тварин і трохи тих, кого змогли вмістити всередину нашого буса. Їхали мінними полями, потім на Одесу і так до кордону з Румунією.

Загалом у нас було 45 тварин і 6 моїх особистих - три собаки, дві кішки та кролик. На кордоні з Румунією ми не знали, пустять нас чи ні. У нас не було жодних офіційних документів, лише внутрішні українські паспорти, в яких була вакцина від сказу. Усю цю кількість паспортів ми показали на кордоні, але нас пустили, не перевіривши жодного.

Через 4 дні ми прибули до перших господарів, до Чехії, у Брно. Там роздали першу частину тварин, переночували в Брно й поїхали до Праги. Наступного дня в нас зламалася машина посеред дороги. З горем навпіл ми дісталися Праги,  де нас зустріла друга частина нових господарів для наших “хвостиків”.

Але залишилося 4 собаки, які нікому не сподобалися, і ми місяць дрейфували з ними Європою в пошуках нових господарів. Спочатку Чехією, потім Німеччиною. Декого повертали, і я моталася за ними по всій Європі, забирала назад і шукала нових господарів.

У чому мій основний посил, чому хотіла би поділитися цією історією.

Зараз величезна кількість собак залишилася покинутою не тільки в Херсоні, а й по всій Україні. Люди безжально кидають своїх тварин, після чого ті вмирають.

Іноді це навіть маленькі коти, яких довезти взагалі не проблема. Можливо, когось надихне мій приклад – я близько місяця, можливо, навіть більше на бусі подорожувала із 7 собаками, двома котами й кроликом, нас люди приймали на різних фермах, давали підвальні приміщення для нас, іноді ми знаходили й хороші умови. І всі люди були чуйними до нас. 

Так, це було непросто, АЛЕ ЦЕ БУЛО МОЖЛИВО І РЕАЛЬНО. У результаті всі тварини знайшли свій дім. Я продовжую свою діяльність дистанційно в Херсоні, організовую стерилізації та передачу їжі для тварин нужденним.

Будь ласка, не кидайте своїх тварин. Багато хто, навіть готелі для тварин, безкоштовно приймають тварин з України. У Берліні нам безкоштовно зробили чіпування та міжнародний європейський паспорт. А також ми могли безкоштовно вибрати їжу, місця, перенесення, повідки для наших тварин… 

Можливо, моя розповідь допоможе зупинити те, що люди кидають на смерть своїх тварин.

 

На що схоже життя мешканців зруйнованого українського міста майже через пів року після початку війни. Що 14 серпня писали світові ЗМІ про війну Росії в Україні

«Полювання на колаборантів». П’ять запитань меру Мелітополя про те, на що здатні партизани та як тікатимуть окупанти

«Ситуація близька до Фукусіми, допомоги світу немає». Інтерв'ю з інженером Запорізької АЕС

Україна з новою зброєю змінює свою військову стратегію – The New York Times

Безробіття, крадіжки зерна й мікрохвильовок: що відбувається в окупованих портах півдня України?