События далеких лет, описанные в старых газетах, как и ожидалось, вызвали живой интерес у херсонцев. Ведь темы поднятые журналистами в те времена остаются актуальными и сегодня. Вековая разница в новостях на содержание практически не повлияла, разве что изменился стиль написания. Жителей Херсонщины волнуют все те же проблемы, многие из которых не решаются на протяжении ста и более лет. К примеру, торговцы как обвешивали покупателей в начале 20 века, так и продолжают это делать.
1909 год. «Стали поступать жалобы обывателей на употребление торговцами, преимущественно на базарах, при взвешивании товаров неверных весов. Полиция это допускать не должна. Приставы должны следить за верностью употребляемых торговцами весов. Весы и гири должны быть клейменные. В случае обнаружения нарушителей полиция должна привлекать виновных к ответственности».
«С 20 марта сего года освещение города электричеством стало производиться регулярно до рассвета, и керосиновые фонари убраны на окраины. Однако почему-то на окраи¬нах огни в керосиновых фонарях стали слабые. Так что здесь теперь зачастую темнее, чем было прежде».
«Третьего дня на Клушенской улице (нынче это улица Тракторная. – Прим. ред.) среди дороги прорвалась наружу вода из водопровода, что немедленно привлекло людей, которые черпаком набирали себе вёдра из образовавшегося отверстия и с радостью разносили по домам, хотя вода была очень мутная. В тот же день вода во всех водопроводных кранах этой улицы перестала течь, даже в тех немногих квартирах, где действие водопровода не прекращалось, несмотря на “водопроводный кризис”».
«Проходя по Привозу (нынче это Центральный рынок. – Прим. ред.), часто за последнее время приходится наблюдать, как в сорном ящике около публичного ватерклозета сидят несколько оборванных женщин и девочек из категории людей Максима Горького, с корзинками и что-то ищут в навозном мусоре или ожидают приноса сюда каких-либо нечистот, в которых они надеются отыскать что-то полезное для себя».
«Ждут со дня на день разлития Днепра. Бедные островитяне предвкушают немало бед и горя. Как бы не пришлось справлять Пасху на чердаках и крышах домов! В прошлом году жители Острова подавали в городскую думу прошение о помощи на ремонт разрушенных жилищ, но им в этом было отказано. Не позаботятся ли в этом году отцы города? Ведь и красное яичко будет краснее при сознании, что бедняку будет в чем жить и будет на чем варить пищу».
«Родной край» 1949 рік. «Під час виробничої практики випускники Херсонського морехідного училища побували в багатьох портах світу. Вони відвідали Англію, США, Голландію, Єгипет, Сирію. На власні очі бачили вони “плоди” капіталістичної цивілізації – безробіття і злидні, расову дискримінацію і безправність – все, що несе трудящим загниваючий капіталістичний лад».
«Цього року підприємства Херсонського винтресту починають випускати нові сорти вина: “Наддніпрянське”, “Перлина степу”, “Оксамит України”, “Каховське десертне”. Програма випуску нових вин значно збільшується, поліпшується їхня якість».
З листів читачів. «У нас на заводі імені Петровського більш 100 чоловік, головним чином багатосімейних, мають корів та кіз. Це добре, але біда в тому, що робітник, який має корову, не знає, де вона літом буде пастись. У такому ж становищі власники інших 1200 корів та 1500 кіз міста. Справа в тому, що у цьому році вся приміська земля відійшла під індивідуальні городи та під забудови, а під пасовища землі не залишили. Таким чином худобу з подвір’я виганяти нема куди, кормів купити не можна, тому що торговельні заклади не організували торгівлю сіном та соломою».
«Всі громадські колодязі в Киндійці у занедбаному стані, а два з них зовсім вийшли з ладу. У воді плаває різний мотлох. Воду бере кожний своїм відром, загального відра немає. Навколо колодязів повно бруду, підійти до них дуже важко. Цікаво, що голова виконкому Киндійської сільради тов. Кобець знає про це, так само п’є воду з цих колодязів, але не вживає ніяких заходів, щоб їх відремонтувати та забезпечити населення водою».
