Марина ПоліщукАрхітектура, як відомо ще з давніх-давен, – це «застигла музика». Знайти своє відчуття та розуміння архітектури пропонують студентам у Херсонському державному аграрно-економічному університеті.
Будівельні професії, представлені в освітянській діяльності університету, давно складають вагомий фактор розбудови нашого регіону. На відповідному факультеті вже 50 років готують спеціалістів-гідротехніків, понад 30 років – будівельників, 10 років – землевпорядників. А нова спеціальність «Архітектура та містобудування», започаткована в 2018 році, додала до освітянських напрямів будівельної інженерії шар емоційно виразного, розповіла «Гривні» доцент кафедри будівництва факультету архітектури та будівництва, кандидат архітектури Тетяна Кутузова. Ця спеціальність, за її словами, стала немов естетичною складовою будівельної сфери, зробила освіту на будівельному факультеті завершеною. Факультет архітектури та будівництва зараз – це факультет, що дозволяє виховати грамотного архітектора, який розуміє, як взаємодіють різні сторони будівництва.
І виховання починається буквально з перших кроків. Адже будівля, де розташована кафедра, зведена ще в 1896 році. Це створений за вказівкою імператриці Марії Федорівни будинок праці – тобто дитячий притулок, в якому можна було отримати робітничу професію ткача та завдяки цьому влаштуватися в житті. Таким чином, будівля не лише продовжує виконувати закладену в ній функцію, даючи освіту майбутнім фахівцям, а й створює символічний зв’язок часів, дуже важливий для архітектора. Старовинна архітектура, мозаїка на підлозі та ковані сходи з ажурними перилами, арочні вікна та збережені до цього часу великі печі для опалення вже з перших кроків дозволяють майбутньому архітектору перейнятися розумінням «застиглої в часі музики».
Стає зрозумілим, чому викладачі кафедри ХДАЕУ говорять не тільки про навчання, а й про виховання архітектора – хоча освітній процес іде за встановленими для вишу методиками, але тільки за підручниками тут учитися неможливо. Адже архітектурна школа не входить у рамки будівельних норм, пояснює Тетяна Кутузова, – композицію ніхто не нормує, вона виховується як частина художнього сприйняття. «Особливість навчання студентів-архітекторів – це, мабуть, розвиток художнього уявлення форми в поєднанні з інженерним мисленням, – говорить Тетяна Юріївна. – Поширене коло учбових практик дозволяє студентам точніше відчути професійну специфіку сучасного проєктування. На лекції запрошуємо практикуючих провідних фахівців, які можуть розповісти про професію архітектора зсередини. Адже архітектор, окрім іншого, – це завжди соціально відповідальний професіонал. Виробнича практика допомагає майбутньому спеціалісту знайти своє місце серед поширеного кола спеціалістів-проєктувальників. Бо сучасна інженерія настільки швидко розвивається, що архітектурні знання стають субпідпорядкованими: тип засклення або вентиляції в проєктованому будинку вимагає різних параметрів, тобто внутрішня начинка будівлі формує саме будівництво».
Глибокі знання, отримані в Аграрно-економічному, формують у майбутніх архітекторів професійну спроможність відчувати громадський попит на формування оточення, притаманне громаді, – таке бажане й завжди різне архітектурне середовище. Майбутні фахівці, вже знаючи, як «придумати та намалювати» об’єкт, навчаються поєднувати його з адміністративними, інженерними умовами на виділеній території, вписати його в історичне середовище місцевості тощо. Зрозуміло, що тут дуже важливий архітектурно-історичний досвід, якого набувають під час студентських практик. У межах навчально-ознайомчої практики група архітекторів разом із викладачем подорожує містами України. Вивчення наочно шедеврів архітектури Одеси, Львова, Чернівців разом із прилеглою мережею міст-замків надає уявлення історії як часу минулого, так і форм сучасної архітектури. Адже Україна містить в собі унікальне архітектурне поєднання різних епох і стилів. Такі «архітектурні мандрівки», вважає Тетяна Кутузова, дають наснагу та мотивують до поглиблення оволодіння професією. Коли просто слухати історію – це одне, а коли бачиш, як її архітектурне втілення вплітається в живу тканину міста, то приймаєш її всередину як реальну частину культури, яку потрібно не забувати, а поєднувати із сьогоденням.
Багаторівневість вимог до проєктування будівлі та архітектурного середовища віддзеркалюється складом навчальних дисциплін на кафедрі ХДАЕУ, які розподіляють за трьома циклами. По-перше, можна говорити про художній цикл – це зокрема малюнок, живопис, скульптурна пластика – адже творчість, як відомо, розвивається «на кінчиках пальців»). По-друге, це проєктний цикл – урбаністика як адміністративна діяльність, ландшафтний дизайн, основи інтер’єру, архітектура громадської будівлі тощо. До речі, в їх викладанні широко застосовують ІТ-технології, зокрема ВІМ-моделювання – комп’ютерну систему, яка дозволяє проєктувати будівлю, поєднуючи й проєктний цикл, і художню складову. По-третє, цикл теоретичних дисциплін: історія архітектури та мистецтва, теорія сучасної архітектури, архітектурна композиція, урбаністика.
При цьому навички архітектурного проєктування набувають змоги враховувати ситуаційні характеристики міського простору, який постійно змінюється, залишаючись впізнаваним у часі. Так званим образом міста, як те, що вміщує та відтворює «дух місця». Якщо органи місцевого самоврядування не матимуть фахівця-архітектора, то просто йтиме нарізка землі під хаотичну забудову. До речі, по Україні, на жаль, тільки 10% будівництва співпрацює з архітекторами, підрахували експерти. Можливо, «хрущовки» свого часу виправдовували свою архітектурну невиразність – але зараз зовсім інші підходи до соціального оточення людини. Архітектор умиротворює соціальні потреби та економічні можливості. До того ж, він ніколи не працює один: будівництво передбачає велику кількість спеціальних робіт. Але завдання саме архітектора – з’єднати все це в одну гармонійну картину.
І знання, отримані студентами Аграрно-економічного, дозволять виконувати ці завдання. Випускники кафедри будуть володіти знаннями для нового будівництва, містобудування, реконструкції та реставрації, ландшафтного дизайну тощо. Віриться, що разом із відкриттям нової спеціальності в Херсоні виникне й новий осередок творчих людей, небайдужих до проблем урбаністики. Опанування важливої професії, безумовно, зіграє позитивну роль у містобудівному розвитку нашого краю. Нехай же квітне та процвітає під дбайливим поглядом майбутніх архітекторів «благословенний град Херсон»!
На фото: майбутні архітектори набувають творчої майстерності.
Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.
Євгенія Весна
