Ян Ярчук
Херсонець Костянтин Поліш у цивільному житті 12 років викладав у школі фізику та інформатику, а понад два роки тому приєднався до 41-ї окремої механізованої бригади. У війську він пройшов шлях від солдата до офіцера. Наразі він – командир самохідної артилерійської батареї у 41 окремій механізованій бригаді.
Враховуючи цивільну професію, позивний у війську чоловік також отримав відповідний – Фізик. Свою історію Костянтин Поліш розповів «Суспільному».
У березні 2022 року, коли Херсон опинився під тимчасовою російською окупацією, чоловік та його родина залишилися у місті. Деякий час, до квітня, Костянтин продовжував навчати дітей дистанційно, попри небезпеку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Кожен день на передовій, як день народження» – історії захисників із Херсонщини
Наприкінці квітня було прийнято рішення призупинити для безпеки вчителів та учнів онлайн заняття. Тоді почалися облави: їздили окупанти по домівках, вишукували військовослужбовців і активістів. Ситуація була гнітюча: ніби ти вдома, а по факту ніхто. Тому що з’явилися так звані нові «господарі» й почали диктувати свої незаконні правила, – говорить Костянтин Поліш.
Від викладання до фронту
Після деокупації Херсона Костянтин вирішив приєднатися до війська. Він говорить, що не зміг я просто сидіти вдома, коли частина Херсонської області залишається в окупації.
У зону бойових дій Фізик потрапив наприкінці липня 2023.
Якщо розібратись, у нас більшість таких людей, як я, мобілізованих, справляються і працюють. Хлопці у мене і самі по собі налаштовані й мотивовані. Бо більшість служать від самого початку і пішли у військо добровольцями, – каже військовий.
Костянтин Поліш брав участь у бойових діях на Донеччині, Куп’янському, Курському та Сумському напрямках.
Курська операція
Ось що він згадує про Курську операцію:
Населення там було вже мало, коли ми зайшли. Більшість – це люди похилого віку. Деякі розуміли, що РФ напала на Україну і чому ми тут, деякі – ні. Ті, хто розумів, евакуювалися до Сум, ті, хто ні, – залишалися. Біля нас жінка жила. Вона зрозуміла, що відбувається, коли прилетіла керована авіабомба по нас і її зачепило. Вона каже: «А це що, наші стріляють?». Я кажу: «Так, ваші. Збирайтесь, виїжджайте». Після цього вона евакуювалася на територію України, – говорить Костянтин.
Військовослужбовець зізнається, що на фронті траплялися різні моменти. Під час боїв на Курщині та Сумщині йому з побратимами не раз доводилося виживати.
Він згадує, як одного разу заводили техніку на позицію, і відбулося влучання FPV-дрона в авто. Як наслідок – воно зайнялося, було задимлення.
Ми спочатку не зрозуміли, що то в нас поцілили. Отримали команду замаскувати машину і вийти. І коли вийшли почався масований обстріл. Ледве встигли заскочити у льох десь три на три метри. Й перечікували. Нас там було десь 12 людей, – розповів Фізик.
Чоловік мріє про закінчення війни та повернення до родини і цивільного життя.
Фото: Суспільне Херсон
Марина Поліщук
