Ян Ярчук
Насправді важко спостерігати як руйнується світ, яким ти його знаєш.
Світ, де принципи, домовленості, порядність, угоди вже майже нічого не варті.
***
Спілкувалася з родичкою загиблого Героя з Херсона.
Вона досі живе в місті. Спілкувалася зі мною спокійно, без будь-якого страху чи паніки. Живе вона там з бабусями, одній з яких 92 роки, інша також такого ж поважного віку. Виїжджати не планують, бо:
– старенькі не витримають дорогу;
– де і кому ми потрібні?;
– поки квартира ціла, тримаємося;
– і взагалі, Наші нас захистять!
Отакі незламні Херсонці.
***
Попри постійні обстріли й атаки дронів, вони щодня виходять на роботу, щоб у наших громадах було світло, вода і тепло. Навіть під свист ворожих снарядів відновлюють те, що росія намагається знищити.
Сьогодні день працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення.
***
Сильно дивує, іноді, коли тверезі люди, запитують про те, нащо вони таке роблять, якщо мають претензії на Херсон і в конституцію ж типу записали і тому подібне…
Йде цілком цілеспрямоване витіснення життєздатних херсонців з Херсону – їм потрібен Херсон лише з батраками і старцями; і бажано, щоб ті й інші якомога раніше вимерли, та звільнили свої помешкання для націоналізації.
Кожна доба життя в Херсоні, як свідомий вибір, – це зараз не менший супротив, ніж березневі протести 2022 року.
***
На півдні ворог починає збільшувати кількість штурмових дій, обстрілів, ударів ракетами та дронами.
***
Оселі незламних херсонців прикрашають весняні квіти.
Присадибні ділянки дбайливо прибрані працьовитими жителями півдня України.
Гучно у місті, але херсонці намагаються дотримуватися ладу, піклуючись про своє місто, яке ворог щодня обстрілює з різних видів зброї.
Коли маленьке затишшя наступає, то і не віриться, що таку красу можна зруйнувати.
Марина Поліщук
