Ян Ярчук
Повномасштабне вторгнення Росії змінило життя мільйонів українців. Для жителів окупованих територій це було особливо важко – багатьом довелося пройти через тортури, переслідування.
Далі – історія про жінку, яка втратила дім, пережила катування та вирвалася з окупації. Свою історію жінка розповіла «Новинам Приазов’я». Вона з окупованих нині Олешків, тому не називає свого імені з міркувань безпеки.
Олешки були окуповані в перший же день великої війни, а на околицях та на Антонівському мосту велися важкі бої.
«Це, звісно, було дуже страшно, коли заходить чорна орда – це кілометрові колони машин, військові в чорному, у балаклавах. Це моторошно. Вертольоти, літаки, з вертольотів стріляють, всюди вибухи. Люди були просто в шоці й в паніці. Ми дуже довго не могли повірити, що таке трапилося», – згадує жінка.
Після окупації російські окупанти неодноразово намагалися змусити жінку до співпраці, пропонуючи високу зарплату та привілеї. Тричі її викрадали. Востаннє, за її словами, це сталося після доносу сусідів.
Щодо жінки окупанти застосовували тортури та всіляко знущалися.
«Мене і струмом катували, і побиття було. Я чорна вся була, у мене спина так боліла, що я 2-2,5 місяці спати не могла, ні на боку, ні на спині. Я просто отак сиділа, обкладена подушками. Звичайно, це були пекельні муки», – розповіла жителька Олешків.
За її словами, самі ж окупанти від цих знущань отримували задоволення:
«Хоча я була весь час з мішком на голові, але я прям флюїди ці відчувала і по голосу чула, що… Я їх людьми не можу назвати, це істоти. Це, розумієте, маніакально агресивні істоти».
Вибратися з окупації жінка змогла лише в червні 2023 року, через тиждень після катастрофи на Каховській ГЕС. Спочатку жила в Тернополі, а згодом перебралася до модульного містечка на Київщині.
Фото: esu.com.ua
Марина Поліщук
