Марина Поліщук
Посольства і іноземних громадян попередили про небезпеку. я правильно розумію, що до цього працівники іноземних посольств у Києві під час тривог стояли на балконах?
***
– Якщо доживеш, що робитимеш після війни?
– Ось що, – вказую на собаку, яка солодко спить прямо на пожовклому листі.
– Та ну! Серйозно. Що?
Знизую плечима і про себе пошепки відповідаю:
– Ви, навіть, не уявляєте, наскільки це серйозно. А як буде травичка і сонечко, – то взагалі джек-пот!)
Втім, наразі це лише мрії.
Війна в Україні триває…
***
Карикатура The Times, де російський ведмідь руйнує українську енергетичну систему, а переляканий кролик б’є у барабан – ображає не лише президента України, а Україну і українців.
Сотні тисяч українських дітей щодня демонструють мужність, яку важко усвідомити багатьом дорослим європейцям. Вони щодня ризикують життям тільки тому, що є українцями і живуть в Україні. Україна – не кролик. Україна – поранений птах, який не здається перед набагато сильнішим ворогом. Й не хотілося, аби світ дивився на нас як гієни і шакали, що спостерігають за нерівною битвою.
***
Снаряди літають, дрони кружляють, міни свистять, кулемети деренчать, ракети шелестять, а у баби Вєри на Воєнці біля річки город в ідеальному порядку.
***
Знову інформаційна атака росіян.
ГУР розʼяснює:
«Країна-терорист проводить масовану інформаційно-психологічну атаку проти України.
Месенджерами та соціальними мережами нібито від імені ГУР розповсюджується повідомлення про загрозу «особливо масованого» ракетно-бомбового удару по українських містах сьогодні.
Дане повідомлення — фейк, воно містить типове для російських інформаційно-психологічних операцій граматичні помилки».
Але дезінформація все одно летить інтернетом, люди все одно піддаються паніці. Наприкінці третього року війни.
Ян Ярчук
