Ян Ярчук
Пост друга.
Курська область, відео, наш солдат пригощає дитину цукеркою. І от може ця дитина колись згадає які ми хороші і зрозуміє.
І от наші солдати цим відрізняються від русні.
Так от! Ні!
Окупанти у нас в Херсоні теж гуманітарку роздавали, цукерками і цигарками підлітків пригощали.
Різниця в тому що вони однією рукою ржублі і гуманітарку роздавали а іншою кидали в катівні, знущались, катували током, вбивали!
А ці з курської області будуть брати у всіх і все що дають. І тихо ненавидіти.
І нічого в їхніх головах не зміниться!
Побачите!
***
Мої рідні – це ті переселенці, які якраз і зайняли (з дозволу власників) порожню хату в маленькому селі.
Багато хто говорить, мовляв, ці переселенці балувані, жити в селі не хочуть. Ага, особливо “весело” моїм жити з паралізованою бабусею, без доступу до проточної води… Але хто ж про таке задумується, коли хейтить переселенців? Між тим, вже два роки всі мої рідні, що є в Україні, живуть там.
У хаті не було навіть сортира на вулиці (попередня власниця зловживала, тож їй було байдуже куди виплрожнюватися), мої викопали туалет.
А ще вони ж там всі художники)) то мамин чоловік додав трохи мистецького доторку до хати))
Шкода, я не маю фото “до”…
Але ось як воно зараз. З пам’яті можу сказати, що різниця вражаюча!
Сувенірний ринок, хочу купити хустку в подарунок. Обираю колір, гарний. Роздивляюсь на етикетці склад. В око спочатку впадає назва “платочная мануфактура” нижче – “росия”. Дивлюся на продавчиню, вона посміхається… згорнута той платок їй в руки і вийшла. Потім подивилися в інших – теж саме, але етикетку з написом росия відрізано вже…
40 населених пунктів Херсонської області, які розташовані вздовж Дніпра, заживити неможливо. Інфраструктура енергетична повністю зруйнована, а самі населені пункти перебувають під постійними обстрілами.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
