Ян Ярчук
Родина Джаман 9 місяців прожила в окупованому на той час Бериславі на Херсонщині і на власному досвіді знає про жахи російської окупації. Вони довго не наважувалися на евакуацію, сподіваючись зберегти рідний дім, де прожили чотири покоління їхньої родини. Однак коли обстріли стали нестерпними, родина все ж виїхала.
Історію пані Наталі Джаман, її доньки Тетяни та онуки Дар’ї розповіли на сторінці благодійної організації Save Ukraine.
Окупанти захопили Берислав 24 лютого 2022 року та розмістили там свої війська просто у дворах мирних жителів. Почали грабувати населення й відбирати у людей будинки.
«Через тиждень зникла їжа, а за місяць – вода. М’ясо діставали все рідше, тож харчувалися переважно тушонкою. А коли вдавалося здобути курку, варили бульйон тільки для дитини», – розповідає пані Наталя.
Від свавілля окупантів ніхто не був застрахований. Жінка розповідає, як окупанти вискакували з камазів та заходили в кожну хату, хто не відчиняв – ламали ворота.
12-річна Дар’я не відпускала маму навіть у магазин, бо боялася, що якщо її поранять, то нікому буде допомогти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Або йдеш по мінному полю, або твоєю дружиною потішаться дві доби»: історія родини з Горностаївської громади
Одного разу до будинку родини Джаман вдерлися російські військові, одному з окупантів не сподобалося, що пані Тетяна не носить хустку і халат, «как его мать».
А коли жінка викрикнула: «То може мені ще й паранджу вдягнути?», – російський військовий завдав їй потужного удару в щелепу.
«Із 30 зубів у мене залишилося 10», – говорить жінка.
Проживши 9 місяців в окупації, пані Наталя з донькою та онукою евакуювалися, нині живуть на підконтрольній Україні території, у модульному будиночку в Дмитрівці. Родина поступово оговтується від цих жахів та вірить, що найстрашніше вже позаду.
Фото: скриншот з відео Save Ukraine
Марина Поліщук
