Ян Ярчук
І у мене тепер є гліцинія! Такого пишного цвітіння довелося чекати кілька років. Навіть не сподівалась, що ми з цією красунею потоваришуємо, але я мріяла про неї.
Саджанець придбала випадково у ятці, де торгують харчами, на ринку у Голій Пристані. Ми завжди, коли їхали з родиною провідувати мамину могилу, заїжджали на ринок. Зазвичай купували рибу. Якщо карася чи товстолоба можна було і у Херсоні придбати, то найсмачніший платаний лящ продавався тільки у Гопрах. Ну це у моїй картині світу.
І квіти там можна було купити такі, яких у Херсоні я не бачила. А коли зацвітали вишні, посаджені майже біля кожного двору, то від аромату паморочилось у голові…
Зараз, коли все це і багато іншого недосяжне, здається, що там залишилось найкраще! І ми його повернемо! А гліцинія – як нагадування, що мрії здійснюються.
***
Колись…..Пам’ятаю свої перші враження, коли побачила Олешківську пустелю. Мені здалося, що я попала на іншу планету. Такий космічний ландшафт до горизонта, неймовірна спека і вітер, який висушує тебе. Але достатньо було однієї зустрічі, щоб закохатись в це місце. Мрію про наше ,,побачення,, знов.
***
22 квітня жительці Херсона Пелагеї Кравченко виповнилось 100 років.
Про це повідомили в Херсонській ОВА.
Жінка народилась у Києві, а в 2006 році переїхала до Херсона. Вона також розповіла про те, що служила в армії, де працювала телефоністкою.
***
Кочубеївська громада. Заградівка. Спільне прибирання місцевими жителями території. Життя продовжується. Кочубеївська громада була першою звільненою після окупації навесні 2022 року.
***
Російські окупанти почали примусове вивезення населення з ряду населених пунктів лівобережжя Херсонської області.
***
Дивлюсь на фото у Фейсбук, 6 років тому …. Лівобережжя.
Очі наповненні щастям, квітнуть вишні та черешні, поряд рідні, і ми ще навіть не здогадуємось, що нас чекає попереду страшна біда.
Дача, яка на сьогодні окупована ….
Але я вірю, що ми ще не одну весну там зустрінемо !!! І знову будемо щасливими, як тоді.
***
Була така собі вулиця Павліка Морозова – піонера, який на свого батька настучав, а стала вулицею Головатого – кошового отамана Чорноморського козацького війська. А на деякий брамах власники воліють використовувати подвійну назву – виходить Головатого Павліка.
Дарина Лапіна
