День 788. 21 квітня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Весна…
Все квітне, очі радіють, а душа сумує…Сумує за домом, за мирним небом, за друзями, яких порозкидало по всьому світу.
Хочеться тепла, а найбільше хочеться перемоги.
І вона буде! Я в це вірю!

***

На носі іспит з німецької мови. Від нього залежить де я зможу працювати. Я впевнена, що не зможу його скласти знову. 

Здав – маєш кращу і більш високооплачувану роботу. Не склав – низькооплачувана робота, з обмеженим спілкуванням. Щось всередині не дає мені говорити ці чужі слова. І виходить, ніби я видавлюю їх з себе, через силу. Розумію, що мій співбесідник від цього відчуває дискомфорт, починаю нервувати і забуваю навіть елементарне і перестаю розуміти, що кажуть у відповідь. Ніби зв’язок між моїми вухами і мозком раптово втрачається. А писати простіше. Те що мала б сказати, я напишу з тією ж швидкістю мовчки. Читаю швидко. В складних текстах розумію контекст. Прості розумію норм.

Коротше, нічого доброго на екзамені мене не очікує.
Чи лякає мене це?
Ні. Я не знаю, що на мене чекає. Відчуття, ніби валізи майже зібрані і ти підеш на вокзал, щоб сісти на перший поїзд, і загадка, куди він мене привезе. 

***
ТУТ точно якийсь секрет. Чомусь свічки знов продають разом з трусами. І ще й ксерокопія додалася. Між іншим це прям проблема зараз. Раніше можна було на кожному кроці або відксерити, або ксерокопіювати, або ксернути, а зараз піди знайди. 

***
Сквер на честь Дениса Лошкарьова був відкритий 14 жовтня 2019 року. Там було встановлено пам’ятник знак на честь Дениса. І весь цей час пам’ятник простояв. І всю окупацію простояв, хоча всі інші пам’ятники атівцям окупанти понищили. І як він вцілів.. 

***
Затримали вбивць поліцейського.
Цікаво, кому і що вони везли, що відкрили вогонь по поліції. Сподіваюся слідство встановить. 

***
Сьогодні країну захищають понад 45 тисяч жінок-військослужбовиць, 4 тисячі з них — у боях нарівні з чоловіками. Ще 13 тисяч українок мають статус учасниць бойових дій.
Жінки рятують життя, мінують та розміновують, керують підрозділами, нищать ворога і повертаються додому ветеранками. Їхній досвід вартий поваги і вони так само потребують нашої підтримки у відновленні.

***
«БОЮСЬ ПОМЕРТИ БЕЗ ТЕБЕ», – говорить п’ятирічна дитина.
Нехай вони всі будуть прокляті за те, що наші діти думають та плачуть про таке».