Марина Поліщук
Цікаве виникає відчуття, коли ти не реагуєш на подію, яку обговорює весь світ. Всі щось пишуть, обговорюють, висувають версії, роблять прогнози, а тобі пофіг, і ти від того собою пишаєшся. От спробуйте, вам сподобається.
А який сенс реагувати на те, що тобі спеціально підсовують? Вони ж це підсовують для того, щоб отримати очікувану реакцію, як від дресованої мавпи, а я не мавпа.
***
Херсон. Такий гарний, і такий безлюдний.
***
Нє, ну а де мої дипломи?
ДІЄ, перед людями невдобно якось! День марно втрачений, немає шо постити.
***
На мапі Херсона незабаром може з’явитися вулиця Бандери. Якщо херсонці за це проголосують.
Херсонська адміністрація розпочала черговий етап перейменування вулиць Херсона згідно Закону України про деколонізацію і позбавлення міст від російських імперських назв.
***
Фонд державного майна України виставив на продаж одеську квартиру херсонського зрадника Володимира Сальдо.
***
Нічого не відчуваю. Виходить, розумна душа не витрачає на них ніяких емоцій. Над дітьми Беслана плакала. “Норд Ост” викликав співчуття. Тепер схема стара, а всьо уже. Ані ненависті, ані зловтішань (ну… майже), ані “це ж чиїсь батьки, діти…” Зеро. Пофіг на їхній крокус в пекло…
***
Якщо ввечері п’ятниці ви на МКАД в районі Крокус, і вам потрібно їхати в Брянську область, і ви подолали 378 кілометрову дорогу в автомобілі Renault Symbol за 5 годин 30 хвилин, терміново дзвоніть нам на Формулу-1. Вас чекає блискуча кар’єра.
***
Щодо російських спецслужб.
Вчора спілкувалася з родиною земляка з лівобережжя, який помер після російських катувань. Мучити хворого беззбройного чоловіка у катівні – це вони можуть. Викрадати учасників мітингів у Херсоні – це ж просто.
За це, певне, хтось ще й отримував звання і нагороди.
Ян Ярчук
