Марина Поліщук
Лютий — мабуть найважчий місяць для українців. Просто десятки людей з якими спілкуюсь, клієнти, друзі, знайомі. Всіх плавить. Мене теж. Бігаю, пишу, знімаю, але все ж трохи плавить.
Поділюсь однією простою штукою
Для мене важливо прийняти, що далі буде легше і не оцінювати все поглядом з лютого. І тоді трохи легше. В квітні можна аналізувати. Зараз ні. Якось так я з собою домовився.
***
Рік тому в Херсоні під час обстрілу загинуло аж 11 людей. Двоє з них – молода пара з мого під’їзду. І в той день в борт мого катера, який ми майже завершили прилетів ‘олівець’. Він пробив обшивку, відстрибнув від землі і потім застряг не розірвавшись. Кілька сантиметрів вліво чи вправо – і був би вибух, судно було б знищено. ‘Пощастило’, можна було б сказати. Але через підрив дамби з діркою в борту судно швидко набрало води і пішло за течією. І зникло безвісти. Лишаю собі цю згадку про До і Після.
***
Грішний. Іноді видаляю коментарі.
Але виключно для користі авторів – щоб їхні природні якості помітила менша кількість людей.
***
Погані новини з Криму. Окупанти продовжують викрадати правозахисників і правозахисниць. В прагненні тримати тоталітарний режим, окупанти полюють за тими , в кому вбачають небезпеку.
***
Каїрська, Милівська та Дудчанська балки на правобережній частині Херсонщини.
Після руйнування росіянами Каховської ГЕС вода тут дуже відійшла. Пересохле дно водойм почало заростати. Звичні ландшафти змінилися.
***
Ніколи не любив назву «Князя Трубецького», тож зрадів, коли повністю знищене і розграбоване російськими окупантами в селі Веселе Каховського району Херсонщини виноробне підприємство відновило свою роботу під новою назвою Stoic Winery. Поки воно відновило свою роботу в Одеській області, але я вірю, що невдовзі воно обовʼязково повернеться і відродиться й на нашому дніпровському узбережжі, поблизу Нової Каховки.
Вперше сьогодні спробували продукцію оновленого підприємства. Залишилися задоволеними. Але для остаточного «закріплення» цього знайомства чекаємо на окремий, гарний привід і гарну компанію!
***
Сумна історія. В мене сусід забрав собаку з Антонівки. Бродячу підібрав. Десь рік тому. Переводняк вівчарки і ще чогось. Пес ласкавий, лащіться, скавчить як нового господаря бачить, лижиться. Але має таку ваду – полює на котів. Причому не просто так, і зжирає їх. Причому повністю. Нещодавно від сусідського кота один ошийник залишився. Знайомий ветеринар каже, що це стало з ним тоді, коли пес голодав, і єдине що він міг знайти поїсти – це такі самі бродячі коти.
Ян Ярчук
