Редактор
“Тут був дім”… Приблизно так зараз виглядають понад 20 тисяч приватних будинків на правобережжі Херсонщини. З такою інтенсивністю обстрілів росіян ця цифра подвоїться менш ніж за рік.
***
Лірика) Подих весни, ми всі його чекаємо. А в унікальному місті Херсоні сьогодні ця весна вже на місці. Так часто буває у лютому. Небо прозоре, сонечко, повітря вдихай і вдихай. Вікно не зачиняю. А кіт Зефір не хоче з балкона заходити)))
***
В Херсоні страшні прильоти. Але наступного дня дивишся, все прибрано, вікна забиті фанерою. Завантажити три вантажівки в день будівельного сміття, яке колись було частиною будинків – нормальний робочий день херсонських комунальників. Лопата, бронік і вперед. Завжди повторюю, що світ тримається і ще не рухнув завдяки простим і скромним людям. В усіх сферах.
***
Жінка з херсонського села під обстрілами, яке пережило окупацію:
– Вона ото наслухається: мовляв, росіяни на Харків підуть, он скільки в них там всього, на Балтію нападуть…А я їй кажу, не дивися той телевізор, не сиди в інтернеті, а краще он вареники наліпи для військових.
***
Дивна в нас з вами країна. Коли розмовляєш з тими, хто працює в державних органах влади або в місцевому самоврядуванні – чуєш, що система нежиттєздатна. Розмовляєш з військовими – теж саме. Спілкуєшся з суддями, прокурорами, податківцями, освітянами, поліціянтами, співробітниками СБУ – в них той самий висновок. То що ж в нас коїться, якщо ті, хто в середені системи розуміють, що це капець? І так само було до війни ((
Я от думаю, а чи зараз ми щось робимо, щоб цей капець перетворився – ну, хоча б в лайт-капець? Чи стрімко чимчикуєм у hard-капець?
***
Про те, як випадковість впливає на історію.
8 лютого 1725 року – російський імператор Петро I, останній правитель Московського царства і перший імператор створеної ним Російської імперії, несподівано для всіх помер від застуди, не встигши скласти заповіт.
Нам, звісно не варто чекати такого “сірого носорога”, але іноді, мрії збуваються.
***
Мотивує все те, що кожен з нас робить заради майбутнього своїх дітей, які і є майбутнє України.
***
Читаю новину про побиття жінки та дитини в Космачі і розумію, що ми так захопились руйнуванням міфів Росії, що не побачили, як зруйнувався міф про мудрий український народ.
Так, він може бути сміливим та хоробрим, але до розуму та мудрості це не має жодного відношення.
І не Космач зруйнував цей міф, він лише зафіксував факт.
Марина Поліщук
