День 688. 12 січня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Раніше думав: “Як там моя хата?” Зараз намагаюся про це не думати. Морально готовий…

***

Вчора чистив список  телефонів. Шість колаборантів видалив, десятьох, які в рашку виїхали з кінцями,  трьох, які не те, не саме, а просто паскудами виявилися. Пʼятьох загиблих знайшов. Один з них волонтер, троє солдатів і один просто людина, яка під обстріл потрапила. Думав спочатку стерти їх номери, але все ж таки залишив. Як спогад про хороших людей

***

вдень зайшов в кавʼярню – магазин, до якого німці приходять дегустувати вино з наїдками.

слідом за мною зайшла компанія старших людей що у полудень зарезервували собі столик.

пив каву і трохи спостерігав як неспішно вони насолоджується спілкуванням, а наостанок побачив в центрі залу наш прапор уквітчаний з усіх боків наче квітучим оберегом -ланцюжком з надписом по центру німецькою «з Україною в серці».

/ фото не зробив бо прапор висить як раз над головами персоналу на стіні, як велика постійна інсталяція, але щиро подякував за сердечну підтримку нас /.

***

Нахабство колаборантів – допомагала викрадати наших дітей на наших же швидких з Херсона, потім втекла як ВПО у Львів, отримувала соцвиплати, а потім вирішила втекти за кордон.

***

Вінничина. Їду міжміським автобусом, заходить військовий і дає водію гроші. 

Водій: синку, забери, не ганьби мене.

Дай Боже обом здоров’я!

***

Схоже, що влада не знає, що робити з законопроєктом про мобілізацію. 

Бо все, що відбувається навколо цього, вселенський сором. Ну як так можна?! 

Нічого не робити два роки, безкінечно влаштовувати розборки з військовими і опозицією, промоутувати трешняк, який продукують генератори випадкових марʼян, закидати Раду кількома проєктами, повернути все незрозуміло куди, всупереч процедурам, тримати у заручниках країну – це що? це навіщо?

Закон про мобілізацію стосується практично половини країни. Як можна таке творити? 

***

Мати купила качку на свято. А тут обстріл і влучання у газову трубу. На районі газ ледве є. Мати плаче, каже я ж хотіла качку в духовці спекти. А як я зараз спечу? Кажу, ма, та не переживай, мангал є, дрова є, в тому році черешню зрубали, буде у нас не просто качка, а качка гріль. Так і зробили. І качка вийшла, що і кістки згризли така смачна

 

Пов'язані записи

Випити каву на Арестанці, посидіти на баржі в Гідропарку: буденні речі, що стали мріями для херсонців

Те, що колись здавалося буденним і звичним, під час війни набуває зовсім інших сенсів. Звичайні речі – поїздка до батьків у село, неспішна прогулянка вечірнім містом з кавою в руках…

Подробиці
Бояться ударів по логістиці: на ТОТ Херсонщини окупанти створюють новий спецбатальйон

Українські захисники продовжують завдавати ударів по логістиці рашистів на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, через що в окупантів виникли серйозні проблеми. Аби убезпечитись від нових уражень ворог формує на ТОТ області…

Подробиці