Редактор
В Херсоні та околицях жах!
Немає спокою ні вдень, ні вночі. Обстріли, вильоти, прильоти…
А дехто втомився… Серйозно?
***
На момент обстрілу залізничного вокзалу Херсона там знаходилося 140 людей. Пʼятеро поранено, двоє поліцейських загинуло.
По вокзалу прилетила балістика, декілька артснарядів і ракети від граду.
***
Щойно прислав Сашко з Херсону. фото їх ялинки. Так втішно стало попри сьогоднішні сумні новини за залізничний вокзал і загибель поліціянта. Кожна така новина, як ніж в серце.
Сашко знає, що я дуже вболіваю і слідкую за новинами, тому завжди знаходить чим мене хоч трохи розрадити.
Сашко всю окупацію і після зі всією сім’єю не виїжджали. Тримаються. Дочка Оленка навіть кавяреньку відкрила.
А за окупацію Іра і Оленка втратили роботи. Звільнилася щоб не співпрацювати з окупантами, а Сашко пенсіонер. Паспорти , звичайно ж у окупантів не брали. Виживали , як могли, міняючи Сашкову українську пенсію полковника на дерев’яні. Всі з моїх виживали тяжко, бо ніхто на поклони до окупантів не пішов.
Я вже думала над цією закономірністю. Всі з моїх друзів і близьких знайомих, хто лишився в Херсоні і не виїхали з міста, переживши і переживаючи з ним найтяжкіші часи, всі вони стали іншими. В них очі святих. Такі чисті по-дитячому. Вони світлі і добрі. Біля них так по- особливому затишно. Здається, ніби їхнє життя, їхнє дихання перетворилося на мовчазну молитву. Вони не дригонять від страху. Спокійні. Кажуть – на все Воля Божа. І видно, що це не просто слова.
Я дуже дякую всім херсонцям, завдяки яким живе душа нашого міста, його незламна молитовна душа.
Храни і врятуй, Боже, нашіх людей від ворожих снарядів і куль.
***
Мені сьогодні приснився дивний сон.А може він на щось натякає…
Я в Сімферополі,а там всі люди розмовляють українською.І це було так реально все навкруги.Я ходила знайомими вулицями,ніби знову були студентські роки.А може…
***
Напрацьовувати близько 6 місяців законопроект про де/мобілізацію і внести його на Різдво на реєстрацію – це зовсім не комуністичний спосіб, це попахує більшовизмом з найкращими підходами совка.
Саме з вміння комунікувати сенсативні теми
державного масштабу починається повага до суспільства, яке на нервах, – не з-під поли тихенько на Святвечір, а по людськи.
Хочу нагадати – вніс такий законопроект Кабмін.
***
Як тільки я починаю потроху ламатися та зневірюватися, знаходяться люди, які повертають віру в… людей.
У прифронтовому місті, яке постійно ламають, знеструмлюють, топлять та жгуть, є ті, хто лагодить та живить. Вдячна неймовірно!
***
Сволота забрала в нас наш вокзал.
Але іще боляче, що забрала життя молодого поліціянта, який рятував людей. Що осиротіли діточки.
Сердце крається від ситуації, на швидкість розв’язання якої надії немає.
Немає сенсу в перемовинах і угодах. Вони їх не дотримаються, бо ніколи цього не робили. Вони просто скористаються ними в свою пользу і ми втратимо ще більше, а війна перетвориться в вічну.
***
А мені соромно за наших херсонців-чоловіків, які втекли за кордон і звідти питають: коли ви звільните мою Голу Пристань, ви ще в минулому році обіцяли…гидко…
Потрібні механізми, які будуть повертати чоловіків призовного віку в Україну! Війна для всіх!! Чому люди з інших регіонів повинні звільняти окуповану Херсонщину, а наші в Польщі і Буковелі відсиджуватися?
Ян Ярчук
Марина Поліщук
