Редактор
На днях роздавав дітям подарунки в образі Миколая, слухав їх заповітні бажання і кожен з них хотів не цукерок та іграшок, а щоб Україна перемогла і вони повернулися додому.
***
Ці дні просто чудова, мила ФБстрічка: День волонтера, День ЗСУ, свято Миколая, День української хустини, ківа…
***
Тепер на обкладинках для реклами треба вказувати “написано до появи ШІ”. Або щось на кшталт “хендмейд” – наприклад, “брейнмейд”, ну чи “без ГМО” – “без ШІ”
***
Був у Бериславі, центр розбомблений, адміністративні будівлі розбомблені, машзавод розбомблений, училища розбомблені. За інше промовчу…
***
Ми вчимо географію по точках, де йдуть бої. Лівий берег Херсонщини, Серебрянський ліс. Скільки км до ворога від Херсона чи Запоріжжя. Ракети, шахеди, міномети. Про що ще можуть говорити українки?
– Ви повернетеся у Херсон? Нам з вами легше, нам поки що є куди повертатися. Тут родина з Бахмута…Вони, правда, встигли вивезти пральну машинку, холодильник, крісла якісь, ну, поки дім ще був. Їм нема куди повертатися, – каже мені жінка з Запоріжжя.
Вона міркує про синдром відкладеного життя, її рятують від поганих думок діти.
Хтось у Херсоні питає у групі, куди звертатися, бо приліт у дім, треба закрити ще що можна. Раніше, в іншому житті, так писали у групах пости: яма на дорозі, тротуар не прибрали від снігу. Тепер рівень питання – будинку нема, але живий чи жива.
Гортаю сторінки груп, де пропонують ідеї для ремонту. Так, це те саме відкладене життя, ремонт у Херсоні – абсурд про таке мріяти та й не треба.
***
Влада навесні 2023 – кава в Ялті цього літа!
Влада восени 2023 – очікування від контрнаступу були «безвідповідально перегріті»
Умеров сьогодні – ми готуємось до деокупації Криму в 24 році.
Варіанти відповідей:
А. Вони вважають українців рибками гупі з пам’яттю в один день.
Б. Вони живуть в паралельній реальності
В. Вони хворі на міфоманію (патологічний брехун)
Г. Ваш варіант
***
Херсонець приїхав з Миколаєва. – Блін, 50 кеме і просто кардинально інше життя. Йолкі на кожному кроці, все блищіть, людей повно, вітрини цілі. Я не проти, але все одно якось на мозок давить. Ну нічо миколаївці свого дочекалися і ми теж нікуди не дінемось. Зато у нас з водою краще.
Марина Поліщук
