Редактор
За пару тижнів до 11.11.22 чоловік сказав, що нам час збиратися в Херсон. Не вірилося, якщо чесно. Так мріялося про це, таким бажаним було, і все одно…
Тепер вираховує, скільки кілометрів нам з Криму додому їздити на вихідні:)
Вірю йому.
***
Рік пройшов …
Сльози від щастя були в той день і наступні жменю.
А сьогодні – працюємо як завжди, допомогаємо ЗСУ та робимо ДОНАТИ.
Лівий берег все ще в окупації. Дуже хочеться ось так радіти і обійматися в Олешках, Гопрах, Скадовську, Генічеську, Хорлах, Кінбурні, Тендрі, Маріуполі, Севастополі…
***
Я запам’ятала цей день на все життя!
Чи можна вити від щастя і горя одночасно?… Так! Саме вити!!!, нарешті випустивши з себе, той адський біль і жах… Перетворитися з тіні – на людину!
Скинути зашморг з шиї, відірватися від цупкого дна і виплисти з пазурів болота, аби нарешті ковтнути свіжого повітря! Жадібно дихати і знати, що вони вже не топчуть своїми смердючими лаптями моє місто!
Я точно знала, що Херсон бомбитимуть після звільнення… Предсказованість зла, очевидна очевидність…
Але для мене нічого страшнішого, ніж окупація, в цьому мороку, немає! Поневоленя, катування, знущання, ґвалтування, грабування… – гидкі синоніми «руського міра»…
Навіть Ад для вас тісний, нелюди-окупанти!!!
Свобода – головна цінність і ознака духу українського!
Рабам – не зрозуміти цього!
Найкраща земля у світі – рідна!
І хоча поки вона захлинається від болю, вибухів і втрат, я знаю, що Воїни Світла, вдень і вночі, понадлюдськими силами, гонять погань і не лише з лівого берега!
Вічна вдячність і шана Героям-визволителям!
Біль від того, що не всі дочекалися 11 листопада, не всі дочекаються Великої Перемоги… Але Україна дочекається!
***
У Херсоні за рік з дня звільнення зареєстрували 289 шлюбів
***
Навіть “Новий рік”,невзмозі конкурувати с цією датою,для херсонців…
***
хоч я і не херсонець, але коли перечитую записи людей з окупації чи записані розповіді про звільнення – очі стають мокрими
велика шана тим, хто вистояв в окупації. і подяка ЗСУ
(таки вже херсонець)
***
Визволення Херсону це без сумніву знакова подія в цій війні, але ж суспільство так і не отримало відповідь чому ворог зміг стрімко просунутися в лютому 2022 року? Чому величезна кількість вищих чиновників місцевої влади і представників спецслужб, виявилася зрадниками? Хто надавав дах Стремоусову? Чому представник президента втік в перші дні і таємно підписував багатомільйонні витрати для благоустрою міста свому товаришу? Люди повинні знати це, хоча б для того, щоб зробити висновки і не обирати знову пройдисвітів.
Ціна, яку платить народ, занадто велика, щоб не дати до цього часу відповідь.
Марина Поліщук
Ян Ярчук
