Працівники Національного природного парку «Кам’янська Січ» засіяли дно обмілілого Каховського водосховища конюшиною, люцерною та іншими рослинами. Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля.
«Дно колишнього Каховського водосховища вкрилося конюшиною, люцерною та іншими рослинами. Їх насіяли природоохоронці парку, аби запобігти пиловим бурям та розповсюдженню чужорідних видів», – зазначено в повідомленні.
Український еколог та автор публіцистичних статей на захист природи Олексій Бурковський пояснює, що головне завдання природоохоронців у цій ситуації – зайняти екологічну нішу бур’янів.
«Через декілька років посіяні рослини почнуть випадати з травостою, і їх місце займуть місцеві лугові види рослин», – додає він.
Таким чином можна відродити луки, що були на цьому місці до побудови ГЕС.
Нагадаємо, що чимало природоохоронців сьогодні підтримують ідею відродити унікальний Великий Луг – це історична назва місцевості, яку в минулому столітті було затоплено заради будівництва Каховської ГЕС. Тут на площі понад 400 км² зростали велетенські річкові плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом.
Експерти Української природоохоронної групи зазначають, що ідея відродити Великий Луг як природну територію є своєчасною та екологічно виправданою, бо має чимало позитивних наслідків. Зокрема:
– суттєво зросте різноманіття природних екосистем: замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з’являться десятки інших біотопів, зокрема, болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових, галофітних;
– суттєво зросте поглинання основного парникового газу;
– збільшаться популяції багатьох рідкісних видів, що включені до природоохоронних списків через загрозу зникнення, відповідно ця загроза суттєво зменшиться;
– збільшаться площі пасовищ, сіножатей;
– збільшаться доступні запаси цінних дикорослих рослин та тварин − лікарських, технічних, мисливських тощо;
– відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення пониззя Дніпра і зробить непотрібними витрати на утримання декількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;
– зменшаться втрати прісної води через зменшення відкритого водного дзеркала;
– покращиться якість води, відповідно, покращиться стан водних екосистем; суттєво зросте різноманіття водойм.









