День 543. 20 серпня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

У відповідь на “треба тихо допомагати” скажу – тихо робиться тількі підлість!
Люди мають знати, що херсонці не кинуті!

***

Якщо б я вірила в рай, то могла б уявити, як там зараз тісно… Втім, як і в аду. Але ж якому богу треба молитися, щоб таке коїти?

***

Розмова бабусь в одному з херсонських двориків
– Доброго вечора, ми з України!
– Ти чула за Черкаси?
– Так… От сук@ той п@т@н. Стільки горя зробив людям, а ніяк не здохне…
– Сьогодні Спас. Давай помолимся, може здохне.
Починаю любити Херсон ще більше:)

***

Хочу знов зібрати друзів вдома просто тому, що придбала кавун.
Хочу, щоб Ваня знов ділився інжиром і абрикосами з дачі…
і так боюся, що вже ніколи цього не повторити

***

Мій рідненький Острів цими днями. Не дивлячись на сумні прогнози природа відновлюється: все зеленіє та буяє

***

Херсонщина
Ще одна безсонна ніч в обласному центрі. З хорошого — добре чути як по ворожих позиціях працюють наші. Контрбатарейна боротьба триває.

***

Після підриву дамби Каховської ГЕС та спустошення водосховища на місці широких річок з’являються зелені долини

***

Коли говорять гармати – Музи мовчать. Ви просто не уявляєте, як вже хочеться їх послухати! І нехай би щебетали без упину. Скучив за роботою…

***

Херсонщина… Край сонячний, теплий і привітний, де є все… Море, річки, каньйони, ліси, лікувальні озера, степи… Смачнющі, соковиті фрукти і овочі, риба, кавуни… Талановиті, добрі, сильні духом люди! Збережи, Боже цей край!

***

У Херсоні на плитах ОСБ, якими забиті вікна одного з магазинів, з’явилися малюнки авторства херсонського митця Олександра Танасюка.
На картинах зображені день звільнення Херсона, затоплення міста та вид з бібліотеки ім. Гончара. Розмістили копії у межах проєкту “На плаву” громадської організації “Центр культурного розвитку “Тотем”.

***

Ніхто не знає, скільки триватиме ця війна. Ми всі втомилися, але треба якось жити. У мене є букетики, коти, огірки, книжки, переклади з англійської. А от сьогодні якось натрапила і згадала з минулого життя: блін, Формула 1) Я ж завжди вболівала. Тож 27 серпня гонка гран-прі Нідерландів. Вболіваємо і стартуємо. А оті, кончені, не знаю, де вони там розбилися на Місяці, за кораблем)