Євгенія Весна
Що додає спокою? Квіти і оті бахи, коли ти хоч і підскакуєш з переляку, але потім розумієш, що то наші. О, от зараз були вони. А майже півдня до цього – наші. І ти радієш.
Люди, які пережили один Чорнобиль, дві революції, одну Каховку і оце все з 2014 р., мають шалений запас сил до виживання, навіть якщо дуже задовбалися.
Просто будьте раціональні, оптимістичні і закохані. Вірте в добро, дотримуйтеся простих правил безпеки: чиста вода, червоне вино, йодна профілактика, закрите приміщення.
І пам’ятайте: імперії, що швидко і агресивно розширюють кордони, невмолимо падають.
А ми будемо жити.
Поможи, Боже.
Чую, читаю: ” Коли ж це закінчиться? Скільки ж можна? Нас вбивають! Втомилися…”
Це сука війна! Жорстока війна! Війна за майбутнє! І ми всі разом можемо вплинути на хід цієї клятої війни! А якщо корчити з себе жертву і постійно жалітися сидячи десь за кордоном(доречі мільйони чоловіків втекли), то легко і швидко не станеться!
Коли черговий раз будете посасувати півко або коньячок, обережно, не вдавіться!
Допомагаємо Збройним Силам України!
Наших зараз багато в Одесі. Завжди кажу: “Великий Херсон в малій Одесі”. Помітила, що стараємося триматися разом.
Сиджу на стрижці, майстриня каже: “Хлопець у черзі за тобою теж з Херсона. У нього дім затопило”. І пані Марина теж з Херсона.
Побудеш зі своїми і наче вдома побула.
А Літо 2023 в Україні таке, що ти намагаєшся не тільки не поїхати глуздом, а й пожити:
Коли ти ідеш робити стрижку, а в аптеці придбала навсяк калій йодид;
Коли ти чекаєш зарплату, щоб знову зробити донати, але і про відпустку мрієш;
Коли ти опускаєш руки і здається, кінець світу, а через 10 хвилин біжиш на важливу робочу зустріч і вже ти – хоч і не психотерапевт, а таки шукаєш ключик до людини.
Дуже вірогідно, що в осені або на початку зими нас чекає операція “преемник” і згортання. Все скоріш за все закінчиться після березня 24.
Обстріли. Страшні. Щодня.
Зникають люди, стираються з вулиць міста будинки. А ще є непрямі жертви війни – тривалий стрес провокує хроніку (серце, судини, і т.д.) та онкологію. Місяць, два – і хорошої людини нема. Клята війна…
Мій дім із буту (нижній шар) та ракушняка. Як проведе себе при висиханні і чи не складеться, мов піщаний замок, знатиму лише в липні. А поки прибираємо і сподіваємося.
Іноземці частенько кажуть, що росіяни не протестують проти вбивства українців, бо бояться «путінського режиму». Цієї ночі жителі російського міста ростов-на-дону вийшли на протести. Вони заблокували автомобілі поліції і кричали поліцейським: «Пазор, ви – прєдатєлі!» («Ганьба, ви – зрадники!»). Жителі ростова підтримували в такий спосіб пригожина і пвк вагнер – колишніх тюремних вʼязнів, убивць і ґвалтівників, які вбивають і катують українців. Найстрашніші тортури – це їхніх рук справа, включно з відрізанням голів, кастрацією, випалюванням очей та іншого жаху.
Просто до відома для іноземних читачів у першу чергу. Росіяни вийшли на протест та підтримку тих, хто із задоволенням відріже голови нам усім просто за те, що ми – українці.
Марина Поліщук
