Євгенія Весна
Шлях на Бериславщину. Ми до війни долали його досить швидко, гарна дорога, цікаві краєвиди, люди, які нас чекали. А тепер розбита військова техніка обабіч, пуста і зруйнована дорога, позиції військових рф, покинуті швидко, населені пункти, з яких виїхали люди, бо постійно тут обстріли. Різниця в рік з минулим, але такі кардинальні зміни.
Щодня мене в етері питають, як там Херсон.
Учора вперше від місцевих почув, що люди повертаються. Сьогодні побачив, як розібрали червону ікру в Сільпо, і помітив, що відкрився квітковий магазин.
Та головне — завтра відкривається стріпклуб. Життя вирує:)
Оце я розумію — віра в ЗСУ!
Тільки що на вулиці, дві жіночки:
– як ще раз гепне – повертаємо додому, як ні – йдемо далі.
Только что, ублюдки оккупировавшие Левобережье, вновь обстреляли наш поселок, в том числе кассетными боеприпасами. Есть разрушения в частном секторе и жертвы- мирные жители. Во многих домах, в том числе и в помещении нашей церкви, выбиты окна.
“Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь…” К римлянам, 12:19.
И отмщение придет, в тот час, когда они меньше всего будут этого ожидать…
А що в Авакова могли знайти вдома, якщо шукали щось по катастрофі гвинтокрила в Броварах. Хіба Аваков ті гвинтокрили з дому за свої гроші замовляв? Для чого той обшук був?
Скажу свою думку. Керівником Херсонської ОВА повинен стати військовий.
Інші варіанти навіть не розглядаю, вони для нашої області-не є дієвими, а можуть бути і згубними.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому на Бериславщині пережив не одну окупацію. Пам’ятає радянські часи, коли казали, що вони тут назавжди. Так було і цього разу з орками. Совєти зникли, орків прогнали, а Богдан і далі стоїть.
Зранку, поки у мене, в сови) прокидається мозок хоч трохи, ставлю собі запитання глобальні. От Херсонщина без голови ОВА. І ми тут з френдами обговорювали, що найкращий варіант – військовий наразі, наприклад, Марченко. І територію знає, і патріот. Нам потрібні найкращі, ми заслужили.
Це я поки що до світових перспектив не додумалася).
Нажаль, під впливом пропаганди, в суспільстві створилась ілюзія про “гарних військових де б вони не були”… До реальності це не має жодного відношення, бо ж і в армії величезна кількість своїх проблем, інакше не було б потреби, щоб пів країни на ту армію збирали гроші і волонтерили! А якщо ще й подумати, що тут потрібно не оборону чи наступ планувати, а займатись сміттям, електрикою, водою, соціалкою, освітою, культурою, економікою і багатьма іншими речами у яких військові нічого не тямлять, то краще хай вони займаються своєю справою!
Що в мене нового, питає фейсбук.
Нічого, в рамках історії здивувати не зможу – це вєрняк.
Просто живу з тим, що мене намагаються вбити, за те, що я Українець, а ще десятки мільйонів людей за те саме!
А так все норм.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
