Євгенія Весна
Болить – це коли в Різдво зранку стоїш на зупинці біля лікарні і повз тебе з мигалками туди влітає реанімаційна Швидка, а за нею машина з військовими… І ти кричиш зсередини:
– Господи!!! Хлопчики!!!
А потім сльози самі по собі тебе не слухаються.
– Господи, молю, збережи життя кожного українського воїна!!! Кожного!!!
Знаєте, що я зрозуміла? Багато хто з херсонців, які мене сильно бісили або викликали недовіру, виявились зрадниками. Інтуїція?..
Сьгодні розмовляв з Антонівкою, кажуть що майже всі квартальні були під Семенчевим. І тоді руську гуманітарку розподіляли між своїми, так і тепер отримають і розподіляють. Я в принципі не очікував що будуть покарані колоборанти, про що не одноразово наголошував, але ж повинна бути ну хоч якись натяг на справедливість? В Харкові вчора відпустили під залог 500 тис. корегувальницю вогня по нашим позиціям.
Сьогодні зранку переслала у поліцію повідомлення про зниклих на тимчасово окупованій території Херсонщини людей.
Це самотні люди, яким допомагали виживати сусіди. В основному це чоловіки середнього віку, так звані алкоголіки-одинаки. Гріхів на них немає, щоб їх затримували, розповідають мені. Для чого їх викрадають – питання.
От одна людина майже сліпа, а їй закидають крадіжку. Забрали у неволю.
– Яка там крадіжка, коли він ніц не бачить?! – кажуть мені.
Важко сказати, що у росіян у голові. Можливо, так бандюгани російські відбирають житло, майно якесь у самотніх людей? Чи викрадених змусять до чогось? Чи окупанти імітують діяльність для звітності – дивіться, он ми бандерівців наловили?
Коли з’явились натяки нашого наступу в районі Кремінної, росіяни, які вісім місяців сточували свої ікла під Бахмутом, запросили «пєрєміріє». Ще й «одностороннєє».
На Зміїному то у них обзивалось «жестом доброй волі».
На Харківщині – «пєрєгрупіровка».
На Херсонщині це вже звали «отріцатєльноє наступлєніє»…
Цікаво, як будуть Крим пояснювати – «закритієм скрєп»?
Всього година очікування в черзі біля магазину машини з хлібом – і свіжа соціологія готова ))
А саме:
а) після заборони продавати продукти за гривні, рівень ненависті значно зріс;
б) навіть ті, кому раніше було байдуже – наші чи не наші – клянуть окупантів нещадно, бо багато хто вже втратив на війні родичів та близьких;
в) на “мобіків”, які теж стоять в черзі за хлібом, ніхто не зважає, і жіночки кидають їм пред’яви відкрито, а ті мовчать, ховаючи очі.
г) оптимізм, який був на високому рівні після звільнення Херсону (два місяці тому), значно впав, і люди вважають, що лівий берег не важливий для України і про них забули.
д) на фоні щоденних обстрілів і неможливості купити продукти, ліки, одяг, відремонтувати будь-яку побутову техніку чи авто – настрій в людей геть пригнічений.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
