Декілька учасників українського підпілля в Херсоні розповіли, як стали партизанами і боролися з владою РФ. Про це повідомляє The Washington Post.

Це один із поодиноких випадків, коли частина героїв публікації спілкувалася з журналістами не анонімно: не називаючи їхні прізвища, видання показує обличчя.

За словами одного із співрозмовників газети Ігоря, він навіть не знав вербувальника на ім’я. Той лише сказав, що служить у Силах спеціальних операцій України, та запитав, чи хоче Ігор допомогти боротися з росіянами.

Координатор із позивним «Дим» просив Ігоря передати геолокацію розташування російських військових та їх складів зброї, переховати схованки зі зброєю та вибухівкою. «Дим» також попереджав, що Ігор має бути готовим взяти участь у вуличних боях, якщо вони вестимуться під час звільнення Херсона.

Влітку Ігор отримав кілька завдань переховати схованки зі зброєю і наприкінці серпня його спіймали російські військові. Він провів 11 днів у слідчому ізоляторі, де, за даними The Washington Post, катували в’язнів.

Чоловіка відпустили за умови, що про свої контакти з українськими спецслужбами він доповідатиме російським військовим. Однак навряд чи таким чином росіяни змогли дізнатися про щось цінне: у Ігоря з його координатором був таємний код. Попередженням про небезпеку могла бути відповідь «ок» замість «добре».

У вересні, за словами Ігоря, він зняв на відео кілька вантажівок військових РФ, припаркованих на автостоянці при виїзді з міста. Чоловік вдав, що розмовляє телефоном, приклавши його до вуха, тоді як камера записувала все, що відбувається. За кілька днів за цим місцем ЗСУ завдали артилерійського удару.

Із «Димом» Ігор вперше зустрівся вже після відходу російської армії з міста. The Washington Post публікує фотографію їхньої першої зустрічі.

Служба безпеки України теж мала своїх людей в окупованому Херсоні. Як пишуть журналісти, одна з них – місцева чиновниця Ірина. Під час окупації вона регулярно передавала спецслужбам інформацію про те, як влаштовано створену окупантами адміністрацію і хто з місцевих жителів із нею співпрацює.

Якось до Ірини додому прийшли інші партизани і попросили в неї дозволу закопати поряд із її домом деякі речі. Після виходу росіян із міста схованку відкопали. Як розповіли Ірині знайомі із СБУ, у ньому було те, що потрібно для виробництва вибухівки.

Два анонімні учасники опору, з якими поспілкувалося видання, розповіли, що вбили кілька п’яних росіян, коли ті йшли вулицею одні. Співрозмовники газети сказали, що завдавали ударів ножем. Видання не змогло перевірити їхні слова.