Євгенія Весна
Назбирали 4 відра дощової води. Збирали б ще, так нема куди. Не пропадем)). Сьогодні прийшла жіночка з верхніх вулиць з 2-ма п,ятилітровими баклажками, питати, чи не стікає в когось ще на нижніх провулках Забалки вода. А в нас вчора в нижньому дворі тонкою цівкою стікала, так ми набрали у всі ємності, що були. А сьогодні вже ні, то невдобно було її відпускати з тими пустими баклажками, може в людини й попити нема чого, поділилась. Бо вже наша влада почала ніби роздавати воду, але тільки у двох місцях міста і по півтори години тільки, уявляю що там творилося. Коли вже АТБ чи ще хтось почне привозити питну воду в місто, можна продавати прямо з машин, поки магазини закриті. Продукти не так важливі поки, як вода, бо крупами, макаронами і картоплею люди запаслися, а щоб їх зварити теж водичка треба.
Поспілкувавшись з дуже великою кількістю наших Херсонців, переконався в наступному – притягнення до відповідальності ВСІХ колабарантів так само важливо і принципово, як і фіксація всіх військових злочинів окупантів. Можливо, це не дуже швидкий процес, але запит на справедливість у суспільстві колосальний.
Тільки шо перший раз за 9 днів чую і бачу маму.
Розказажу шо вона мені розказала:
Коли Херсон визволили, коли ту сволоту прогнали на другий берег, люди повиходили з домів і почали обніматися і плакати, потім продовжували обніматися але вже сміялися… десь хтось виніс на вулицю якийсь старий стул чи табуретку і почалося «застілля»… в кого шо було з «випити і поїсти» все виносили на той стул… було багато чого, але хліба майже не було. Кусочок чорного хліба порізали тонко, шоб хватило на як умога більше людей.
На цьому місті в мене наступила якась емоційна кома… чи всплеск… не знаю як пояснити… одночасно аж остовбініла і дуже зненавідила отих хто таке людям приніс.
А в мене майже ніхто хліб не їсть… бо він є. Він просто є.
Це що от так завжди тіки так і працює, шо щоб шось цінити, треба це втратити?! А можна так щоб просто цінити відразу і все?!
російські окупанти зі Смерчів обстрілюють Херсон, сильно потерпають Кіндійка, район консервного заводу, Антонівка
сильно постраждав будинок біля мого друга.
Хочеш допомогти – спочатку продумай як. На Херсон по М14 йдуть фури з гуманітарною допомогою. На Чорнобаївку везуть німецькі пакунки по 18 кг. А що поруч? Степанівка, 24 людини, без світла та води. Без хліба, без…
Так, вони в стороні від траси. Так, у водіїв “нема бензину, щоб заїхати”.
Військові наші діляться скупими пайками, мінералкою.
Є хтось, хто може заїхати туди?
У Херсон повертатися ще небезпечно. Так 17 листопада у Херсоні на проспекті Будівельників, 16 відбувся вибух в самому будинку. Про жертви нічого не відомо. Житло зруйновано.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
