Євгенія Весна
Якщо ще влітку за зняття готівки з карток ділки (як правило, контрольовані орками) на Херсонщині брали комісію, яка доходила до, якщо не помиляюсь, 25%, то зараз вони самі готові платити за ту ж операцію клієнту 3% від суми «обналічєних» грошей.
Пояснюють це великою кількістю гривневоі маси на руках (у самих ділків), їхньою потребою в безготівці і малою кількістю людей – потенційних клієнтів на Херсонщині. Тільки з Каховки, за вкрай приблизними оцінками, виїхало більше 70% мешканців.
Вбивствами мирних людей політичний імпотент путін купляє собі день життя. Росіяни втішаються і радіють, що їхні ракети ще здатні убивати людей, а не лише падати на російські міста на злеті. Що якась частка чоловіків дістається не лише Грузії та Казахстану, а навіть Херсонщини. Щоб не лише вкрасти там чайник і пральну машину, а гвалтувати, катувати і вбивати. І срати, всюди, де тільки можна притулити свою дупу.
Есть ли какой-нибудь смысл в ударе ракетами по многоэтажке в Запорожье?
Военный смысл?
Думаю, нет.
Смысл один, сугубо орочьий, дикий – убить тех, кто оказался в ненужный момент на пути “сверхточного русского оружия” да закошмарить остальных.
Россияне проиграли эту войну не только стратегически и тактически, они проиграли ее потому, что их уже никто не боится. Ни в мире, ни в многострадальной Украине. Их власть держалась на нефти, газе и страхе – на блефе о могуществе и жестокости.
Жестокость осталась, о могуществе можно и не вспоминать.
Мне до слез жаль погибших соотечественников и ни на минуту не удивляет бессмысленная российская жажда убивать.
Это месть за унижение, которое они терпят ежедневно.
Это месть за то, что теперь им подают руку только в Зимбабве и Северной Корее.
Это месть за то, что их пинками выбросили на обочину цивилизованного мира.
Они мстят нам.
А надо мстить самим себе.
Я стараюся писати про хороше і думати що ми незламні. Але себе не надуриш. Сьогодні наснився величезний вибух від якого я і інші люди бігли ховатися в кудись в глибини підвалів торгового центру. А потім я прокинулася і прочитала про обстріли Запоріжжя. Де я бувала щаслива, де жила на Хортиці в наметі і дивувалася величезним проспектам. Мені часто сняться сни в яких я мандрую в минуле і майбутнє. І рік тому я бачила сон в якому я була в майбутньому де ми заходили в звичайні порожні квартири. Я роздивлялася кинуті речі, звичайний побут людей і не могла зрозуміти де вони і що сталося. Виглядало наче люди просто пішли. Я потім довго думала про той сон і намагалася зрощуміти коли це буде і що то за варіант майбутнього. І сьогодні я згадала той сон і зрозуміла , що це просто домівки Українців які вийшли з дому щоб втекти від обстрілів і війни і не повернулися . Мені сняться багато снів які збуваються, мої друзі знають про це. І в мене є сни де ми вже перемогли. Щасливі. Я хочу пам‘ятати що ми переможемо і ми незламні.
Дітей, яких окупаційна влада вивозить з Херсонщини нібито на оздоровлення до рф, орки можуть потім не повернути, посилаючись на небезпечні умови проживання.
В умовах коли кожен день збільшується площа звільнених територій, це цілком реалістичний сценарій. Наразі окупантами озвучено плани вивезти до 30000 мешканців області, включаючи дітей.
Цукор виріс з 64 до 100 грн за кг, домашнє яйце – 90 грн десяток. І це ще не межа – кажуть продавці в Каховському районі на Херсонщині.
В торговельних точках – ажіотаж і черги. Різке підвищення цін протягом дня пояснюють пошкодженням так званого кримського мосту. Мовляв, всі товари завозяться з сусідньої росіі, тож ціни в тимчасово окупованій частині України зростатимуть і далі.
Після звільнення населених пунктів Херсонщини в місцевих групах люди масово поширюють оголошення про пошук своїх автівок, викрадених російськими окупантами.
Дарина Лапіна
Марина Поліщук
