Оператор БПЛА є пріоритетною професією на фронті. Де навчитися?

Повномасштабна війна Росії проти України певною мірою є технологічною, її колись називатимуть «Війною дронів». Бо безпілотники — це очі артилерії, а від очей втекти неможливо. Без дронів нашій армії було б дуже складно. Завдяки ним здобуваються перемоги, бо вони можуть бачити ворога.

У липні Міністерство цифрової трансформації започаткувалл проєкт «Армія дронів». За цей час було закуплено 986 безпілотників для ЗСУ, частина з яких уже на фронті, повідомляє «Українське радіо». Також було навчено понад 1000 професійних операторів. Адже, за словами міністра оборони Резнікова, «потреба операторів БПЛА на фронті є неймовірно великою».

Як і де готують операторів безпілотників? Як забезпечені наші підрозділи різними типами дронів? Про все це розповідає очільник Центру підготовки операторів БПЛА «КРУК», старший лейтенант ЗСУ Віктор Таран.

Про проєкт «Армія дронів»

– Проєкт на стадії реалізації. Він містить декілька напрямків діяльності, в межах яких активно й масово займаються закупівлею різних типів БПЛА і передають їх армії. 

Безпосередньо наш напрямок — підтримка шкіл операторів БПЛА, які надає Мінцифра. У серпні було проведено декілька турів виборів і таким чином відібрано загалом 17 шкіл, які мають навчити в найкоротші терміни понад 10 тисяч операторів. Таке завдання було поставлено Генштабом. У нашій школі за два місяці навчання пройшли 121 курсант. 

Є два великі класи безпілотників: безпілотні літальні апарати стратегічного напрямку типу «Стріла» або типу «Крило». Вони нагадують формою літаки з розмахом крила від 2 до 4 метрів. Це копія великих літаків. У них інший принцип польотів. Операторам треба добре вчити закони аеродинаміки. 

Є безпілотники з розмахом крила 1-1,5 метра й довжиною до 2 метрів. Тут навчання триватиме 2-3 тижні. Якщо більші «пташки», то від місяця і довше, а на «Байрактарі» ще більше. Для ЗСУ навчання безкоштовне, а для цивільних проводиться за певні кошти. 

Існують ще мультикоптери, або невеликі тактичні квадрокоптери, які літають на відстань 5-7 км. На таких апаратах навчання триває всього 5-6 днів. 

Є різна відстань польотів дронів: тактична й стратегічна. Завдання їхні — розвідка й дорозвідка відповідно на 500 метрів, до 7 км і до 20 км. 

Що таке дорозвідка? Полетіли, розвідали цілі, наступного дня має працювати артилерія. І перед тим, як робити обстріли, відбувається дорозвідка.

Також дрони здійснюють доставку вантажів. 

Крім того, можна ними робити ортофотоплан місцевості: аналіз рельєфу, на якому можна побачити приховані позиції, що маскуються рельєфом, або які були нещодавно створені. 

Новий напрямок, який використовують дрони, — розмінування. Вони летять над певною площею і зчитують металеве на глибині. Робиться фото, припустимо, одного гектара місцевості. Потім мінери накладають карту, йдуть і перевіряють місцевість. Похибка може складати 10-15 см. 

Що використовують вороги. Чим відрізняються їхні дрони від наших

– Нічим не відрізняються саме маленькі моделі. Перед повномасштабним вторгненням 95% ринку малих мультикоптерів було монополізовано  двома компаніями: DJI  – 92%, і Аutel. І 5% ринку посідають інші компанії. І ми, і вони використовуємо всі ці дрони. Також ми використовуємо моделі, створені власноруч. У нас є «Фурії», «Валькірії», «Лелеки». У них — «Оріон», «Елерон-3», «Тахіон», «Орлан-10», «Shahed-136». Ми навчилися ефективно діяти проти ворожих дронів. 

Наші українські воїни перебудовують будь-яку техніку. Тому ворожа зброя, яка опинилася в руках українських фахівців, є безпечною для використання нашими військовими. Начинка всіх дронів і безпілотників є зрозумілою і базовою, бо вони літають на американських мікросхемах. 

Багато бажаючих стати операторами серед цивільного населення, багато людей приходять добровольцями. Бо всі розуміють, що рано чи пізно відновиться процес планової мобілізації. Коли людина керує «пташкою», то оператор знаходиться за лінією фронту, тому ця робота є відносно безпечною. Закликаю іти та вчитися, поки є час. Бо оператори дронів потрапляють у першу хвилю пріоритетності.

Про роботу однієї зі шкіл операторів БПЛА розповів сертифікований інструктор та пілот дронів Андрій Макаренко. До війни він викладав у академії Fly Technology курси управління безпілотниками, пише AIN.ua. Від початку повномасштабного вторгнення Андрій навчає військових на базі академії та в партнерстві з військовою школою «Боривітер».

Хто приходить навчатися

– Це військові, які служать в різних підрозділах, загалом більшість (приблизно 60-70% ) — люди, які раніше не працювали з дронами зовсім. Тож навчання починається з азів і найпростіших речей, таких як встановлення правильного ПЗ і відпрацювання моторики рухів.

Після навчання військовий отримує сертифікат, що він прослухав курс та здав практичні іспити з пілотування.

Після курсу студенти мають розуміння як застосовувати популярні БПЛА ефективно, як безпечно для себе їх використовувати, і як не втрачати їх випадково. Тому що дрони — це час, це очі підрозділу, чиїсь кошти і життя. На мій погляд, в середньому 80% закінчують ефективно, є люди, котрим треба більше практики. Є і такі, яким тема залишається складною, і потрібно ще навчатися основам роботи з ПК і мобільними пристроями.

На даний момент ми не навчаємо цивільних навіть за кошти, військові можуть знайти інформацію про нас на Facebook-сторінці. Навчання проходять суто військові та ТРО безкоштовно в Києві та на виїздах на лінії фронту.

Курс включає всі наші минулі знання щодо експлуатації цивільних дронів, але вже з урахуванням військових дій (безпека пілота, захист пристрою, кібербезпека). Додатково готуються так звані штурмани/помічники або другі пілоти. Вони допомагають з орієнтуванням на місцевості, а під час польоту стежать за роботою допоміжних систем типу Starlink.

Ми продовжуємо спілкуватися в групах навіть після навчання і розбираємо помилки, це дозволяє змінювати і доповнювати курс кожного тижня, актуалізувати знання з фронту.

Яка ситуація з оснащенням української армії БПЛА? Чи є в Росії перевага по цьому напряму?

– Ситуація покращується з кожним днем, все більше військових отримують знання, багато отримують бойовий досвід, також є підтримка держави, волонтерів та простих людей, які збирають на дрони.

Не можна казати, що дрони — це розхідник, але, на жаль, цивільні моделі інколи живуть хвилини навіть у досвідчених пілотів, тому що їм протидіють військові РЕБ-системи.

Дрони втрачаються і потреби в повному обсязі закриваються не завжди. Поки що попит більше, ніж пропозиція. З виробником Autel нам вдалося налагодити поставки, і сам виробник більш лояльний до нас і ситуації в нашій країні. Але наголошую, це все — цивільні дрони. Їх більше, але вони не такі захищені. Ось з військовими дронами все навпаки, але я не підкажу, яка там ситуація з поставками, це питання до ЗСУ.

Щодо ворога: на жаль, вони готувалися до цієї війни і мають в арсеналі ще багато «пташок». Але такої підтримки локально й глобально, яка є в нас, у них немає, тому перемога за нами!