Марина Поліщук
Наступ ЗСУ на Херсонщині закономірно тягне за собою не лише відступ окупаційних військ Російської Федерації, а й втечу їхніх посібників – колаборантів із числа українців, які, на жаль, зголосилися їм служити. Це закономірна ситуація, коментує експерт Центру Близькосхідних досліджень в ефірі телеканалу «Еспрессо ТВ» Сергій Данилов.
«Ті, хто вже пішов на цей злочин, – їм уже немає куди діватися. Вони хотіли би зараз втекти, але їм це важко зараз зробити – вони тепер в стані заручників. З одного боку, вони не менш активно просували репресії проти наших громадян, своїх односельців, з іншого боку ФСБ їх не випускає, вони в клітці. Там не зрозуміло – де охорона, а де конвой», – розповідає Сергій Данилов.
Експерт наводить приклад колаборантів із оточення вже покараного зрадника Олексія Ковальова, якого було вбито у власній оселі в Голій Пристані 29 серпня цього року.
«Плюс деякі фігури, які, наприклад, орієнтувалися на Ковальова, він же мав свою клієнтелу. Той же ж голова Лазурненської громади – зрадник (Сергій Білик – прим. ред.), який встановив ділові контакти з Ковальовим ще до вторгнення, і разом вони «пиляли» бюджет селища Лазурне. Він один із небагатьох, хто перейшов з діючих голів громад (на бік окупантів – прим. ред.).
Він зараз дуже замислився, як і всі інші люди, які так чи інакше були пов’язані з Ковальовим. І я впевнений, що абсолютна більшість із них проробляє варіант втечі через Крим в Росію або Грузію. І це дуже деморалізує їхнє середовище», – резюмує Сергій Данилов.
Від себе додамо, що фактично втеча колаборантів почалася декілька тижнів тому. Так, гауляйтера Херсонської окупаційної адміністрації Володимира Сальдо, під виглядом критичного погіршення здоров’я, було переправлено до Москви. Відтоді на людях він не з’являвся.
Його заступник, міський божевільний Стремоусов, сьогодні вів прямий ефір для мешканців Херсона на своєму телеграм-каналі у звичному для окупантів і зрадників стилі: Україна вас кинула, Росія назавжди, ніякого наступу немає, це все неправда. У принципі нічого нового, якби не одно «але» – свою промову колабораціоніст Стремоусов вів, як з’ясували небайдужі дописувачі, із російського міста Воронеж.
І це показово і так по-руськи: мешканцям міста Херсон на лінії фронту розповідати про «ми своїх не бросаєм» за тисячі кілометрів від війни в мирному російському місті. Руській мір як він є.
