Марина Поліщук
Журналісти Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки поспілкувалися з українцями, які за обміном повернулися з російського полону. Чоловіки розповіли, як над ними знущалися окупанти.
ЗМУШУВАЛИ СПІВАТИ ПО 6 ГОДИН ПОСПІЛЬ
До Миколаєва прибули п’ятеро українців, звільнених з полону за обміном. Четверо з них провели в полоні 109 днів. Це працівники стайні та пилорами з-під Гостомеля. Їх вивезли спочатку до Гомеля, потім до Курську, а звідти до Севастополя. Всі вони — цивільні. Але це не врятувало їх від тортур та знущань.
Окрім «звичних» фізичних тортур, вони піддавалися витребенькуватим психологічним. Зокрема, вітати тюремних наглядачів треба було піонерським салютом. Їх змушували читати та переказувати радянські книжки — про піонерів-героїв та життєписи Сталіна. Вивчати та співати російський гімн, а також цілий набір російських пісень: «Мы — русские, с нами Бог!», «Дядя Вова, мы с тобой» та пісні Газманова. Інколи співати доводилося до шести годин поспіль. Якщо хтось погано співав, били або змушували присідати 150 разів.
«Ми тепер на фізичному рівні ненавидимо все російське», — кажуть чоловіки.
«ТЕБЕ ЧІПУВАЛИ»
Іван — один з п’ятьох полонених цивільних чоловіків, які були визволені 18 червня за обміном. Він інвалід з села Приютне у Запорізькій області. Його будинок був обстріляний прямим наведенням з БМП. Врятувався дивом: Івана захистив від уламків бродячий пес, лігши на нього згори.
Тоді чоловік зібрав речі, сів на мотоцикл та виїхав. Але потрапив у полон до «новоросів». Комусь сподобався його транспорт.
Спочатку Івана били до синяви, змушували копати собі могилу, імітували розстріл. Потім вивезли у поле та відпустили — мовляв, ти «гідний воїн», бо не «розколовся». Хоча йому не було що розповідати.
Відпустили на окуповані території — вже скоро він знову потрапив до полону. Спочатку до «азіатів», які не чіпали його, але потім Іван потрапив до рук «слов’ян» і все почалося знову.
Коли він поскаржився на проблеми з хребтом, де в нього стояла вживлена пластина, йому відповіли: «Це тебе чіпували».
Ян Ярчук
