Мене звуть Ігор Колихаєв

Мене звуть Ігор Колихаєв

Я – кандидат на посаду міського голови Херсона. За час передвиборної кампанії ви поставили мені сотні питань: як я збираюся розвивати місто, звідки буду брати на це кошти, що я тут побудую і таке інше

Я завжди відповідав чесно: все, що ви хочете бачитив цьому місті, зробити можливо. Але з однією умовою: працювати на результат доведеться ВСІМ.

Якщо ви чекаєте доб-рого чарівника – це явно не я. Якщо ви налаштовані на людину, яка вас буде веселити та співати вам пісні про світле майбутнє – теж не до мене. Я той, хто вирішує складні завдання. І в мене до вас єдине запитання: вам не набридло терпіти те, що відбувається в Херсоні?

25 жовтня Херсон буде обирати не між особистостями, а між курсами розвитку рідного міста. Складність цього вибору полягає в тому, що шансу на помилку в нас більше немає. Місто не витримає ще однієї п’ятирічки бездіяльності та розрухи. Озирніться навколо та оцініть ситуацію об’єктивно: нова помилка буде останньою.

Деякі з вас мають намір проголосувати за «минуле» цього міста, пояснюючи свій вибір тим, що «раніше було краще». Шкода, але я вас змушений засмутити: з того часу світ зробив крок далеко вперед і кинув людям виклики, з якими старими методами вже не впоратися. Всьому свій час – і час «минулого» давно пішов. Хтось зважиться ще раз дати шанс молодому та «зеленому», але вас чекатиме нове розчарування: в нас немає часу чекати, поки він навчиться керувати й буде вникати в роботу міського господарства.

Мені 49 років, і я перебуваю в тому віці, коли вже досвідчений, але ще не консервативний. Я знаю, як втілити в життя свою програму, й знаю, хто нам у цьому допоможе, – мій досвід роботи з іноземними партнерами й у Верховній Раді нам усім дуже стане в нагоді. Я в змозі зробити це місто не просто краще, а принципово ІНШИМ!

Багато хто задається питанням, навіщо мені все це потрібно? Відповідь проста: я хочу жити по-людськи – розчулюватися красою зелених берегів Херсона, захоплюватися могутністю Дніпра, й більше ніколи не соромитися запросити в своє місто гостей. Хочу, щобу всіх була робота та гідні зарплати, щоб вам не доводилося розлучатися з рідними, відправляючи їх на заробітки або навчання за кордон! Усі сім’ї повинні жити РАЗОМ на РІДНІЙ ЗЕМЛІ. Невже вам цього не хочеться?

Родина там, де спокійна ваша душа. Будинок там, де спокійні ваші думки. Херсон повинен стати справжньою батьківщиною нам і нашим дітям, домом для кожного.

Я пропоную вам голосувати за мене. Вкладіть у мене та команду «НАМ ТУТ ЖИТИ!» свою надію на зміни та віру в те, що все це зробити МОЖЛИВО. Підтримайте нас своїми голосами – й цим дайте місту останній шанс на розвиток. І коли будете голосувати, згадайте, будь ласка, що мене звуть ІГОР. Моєму однофамільцю вам запропонувати, на жаль, нічого.

Завжди ваш

ІГОР Колихаєв

  • Пов'язані записи

    «Побєда», «Мурзилка» і дільниці імені зрадників: як окупанти перетворили «вибори» на ТОТ Херсонщини на театр радянського минулого

    Поки світ говорить про штучний інтелект, цифровізацію та технології майбутнього, Росія пропонує жителям окупованої частини Херсонщини свій образ «майбутнього». І виглядає він як подорож на кілька десятиліть назад: «Побєда», лимонад…

    Подробиці
    У Високопіллі планують облаштувати безбар’єрні маршрути за 127 млн гривень

    У селищі Високопілля, що на Бериславщині, хочуть облаштувати безбар’єрні маршрути для маломобільних груп населення. Попередня вартість проєкту – 127 млн гривень. Деталі розміщенні на платформі DREAM. Орієнтовна загальна протяжність безбар’єрних…

    Подробиці

    Ще новини

    «Побєда», «Мурзилка» і дільниці імені зрадників: як окупанти перетворили «вибори» на ТОТ Херсонщини на театр радянського минулого
    Готувалася виїхати з України: затримали учасницю псевдореферендуму на Херсонщині
    13 років за ґратами: в Одесі іноземця засудили за напад на жінку та охоронця
    У Високопіллі планують облаштувати безбар’єрні маршрути за 127 млн гривень
    Два сніданки на вибір: на Одещині тестують новий формат шкільного харчування
    Служить на боці ворога, поки рідне місто гине від голоду в блокаді: історія юнака з Олешків