Ян Ярчук
Для херсонців, які вже не перший рік живуть в умовах повітряного терору, російський дрон – це вже не просто зброя. Люди описують його як живу істоту, яка «бачить», «шукає» і «полює». Такий образ сформувався за роки життя під постійними атаками й тепер став частиною повсякденного досвіду містян.
Як херсонці сприймають дрони та як російський терор змінює їхнє повсякденне життя, дослідив херсонський історик Олександр Черемісін. Його стаття «Образ дронів як символу безперервного російського терору Херсона крізь призму усної історії» опублікована у журналі «Південний архів» (історичні науки).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За тиждень над Херсонщиною знищили майже 3000 російських дронів
«Херсон сьогодні переживає, мабуть, найскладніший період за всю свою історію. Після деокупації місто роками живе під безперервним вогневим терором. Досі цей досвід фіксували переважно журналісти: репортажі, документальні фільми. Наукові дослідження безпілотників здебільшого розглядали їх як техніку чи військовий інструмент. Того, як цивільні люди сприймають дроновий терор зсередини свого повсякденного життя, історична наука майже не торкалася».
Олександр Черемісін же пропонує зробити дроновий терор предметом наукового осмислення – проникнути у внутрішній досвід людей, які цей терор безпосередньо переживають.
Він записав 37 інтерв’ю з жителями Херсона та на їхній основі проаналізував образ дрона як символу безперервного російського терору. Записані вони були з грудня 2025 до червня 2026 року. Серед респондентів 21 жінка і 16 чоловіків віком від 18 до 74 років з усіх районів міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Нам пощастило, що дрон не розірвався»: паркування авто біля будинків у Херсоні стає дедалі небезпечнішим
За словами науковця, їхні свідчення показують, що образ дрона давно вийшов за межі уявлень про зброю:
«Люди описують дрон як живу істоту, що «бачить», «шукає», «зависає» і «полює». Вони вчаться впізнавати його звук за секунду, будують маршрути від укриття до укриття, ховаються під кронами дерев і в під’їздах. Підвал, який за окупації був символом катівень, тепер став місцем порятунку і культурного життя. На основі цих свідчень я пропоную п’ятирівневу модель образу дрона: мисливець, персоніфікований переслідувач, «повітряний контроль» над містом, акустичний символ війни і, зрештою, цілісний символ безперервного російського терору. Метафора «сафарі на людей» описує лише частину цього досвіду, і усна історія дає змогу побачити його повністю. Записані голоси херсонців лягають в основу архіву, з якого майбутні покоління зрозуміють, якою насправді була ця війна».
Тому робота над узагальненням матеріалів ще триває. Науковець говорить, що корпус інтерв’ю буде поповнюватися Найближчим часом він планує опублікувати серію статей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як оптоволокно від російських FPV-дронів забруднює Херсонщину – оцінка фахівця
Фото згенероване за допомогою ШІ
Храбан Діана
