Дарина Лапіна
Аграрії, від яких залежить продовольча безпека країни, нині працюють у надскладних умовах й часто без достатньої підтримки з боку держави. На Херсонщині зона ураження, яка становить небезпеку для роботи фермерів, вже становить близько 50-60 кілометрів. І ця відстань збільшується дуже швидкими темпами.
Про роботу аграріїв регіону та про те, як вони намагаються пристосуватися до сьогоднішніх надскладних умов «Суспільному» розповів голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко.
За його словами, зона ураження в області щораз збільшується:
«Зона ураження стала вже близько 50–60 км від лінії фронту. Якщо торік під час осінньої посівної кампанії ми говорили про села Урожайне, Шляхове, які за 20 км, то сьогодні влучання є і за 40, і за 50 км від лінії фронту. І так не кожного року, а кожен квартал — плюс п’ять, плюс 10 км».
Для терору ворог застосовує різні види озброєння, зокрема фермери Херсонщини потерпають від дронових атак. Так, за добу, за словами Віктора Гордієнка, може прилітали до 200 російських БпЛА. Крім того, рашисти ще й дистанційно мінують поля, використовуючи все нові види вибухівки.
«Останній місяць почали скидати ще й магнітні міни. Вони можуть притягуватися до техніки, що проїжджає поруч, і вибухати», – говорить голова Асоціації фермерів Херсонщини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Почуйте Херсонщину»: ворог цілеспрямовано випалює поля і техніку – фермери благають про допомогу (фото)
Херсонські аграрії намагаються самостійно убезпечити себе під час роботи в полях, однак такий захист є дорого вартісним і, на жаль, не кожному є по кишені:
«Хлопці вже всі працюють в касках, в бронежилетах, мають всілякі індикатори дронів. РЕБи купуємо по 15 000 доларів. Все, що є передовим, має фермер. Але проблема в тому, що не всі фермери можуть це собі дозволити. І навіть ті, хто може, здебільшого купують це за кредитні кошти. Немає підтримки від держави.
Якщо фермер вирощує хліб, забезпечує людей роботою, підтримує економіку, продовольчу безпеку країни, держава повинна допомагати, підбадьорювати його. Хоча б повинна думати, як його зберегти, дати якусь компенсацію, тому що це дуже великі кошти. Фермер думає, чи купувати йому 7–8 т дизеля для посівної чи РЕБ. Купує пальне, щоб посіяти, їде в поле, а його вбивають або згорає техніка».
Через посилення атак ворога херсонські фермери зіштовхнулися ще з одним викликом – складнощами в логістиці. За словами Віктора Гордієнка, перевізники часто відмовляються їхати в регіон, побоюючись втратити техніку, тому херсонські аграрії самі купують фури у лізинг аби мати можливість перевезення врожаю. На жаль, у дві такі машини вже було влучання, проте, на щастя, ніхто з людей внаслідок цих атак не постраждав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У них є 20-30 хвилин, щоб завантажити фуру і виїхати з поля: в яких умовах працюють фермери на Херсонщині
Фото ілюстративне: www.rtbf.be.
Ян Ярчук
