Ворог використовує територію колишнього Каховського водосховища, щоб підібратися до Запоріжжя

Російські окупанти намагаються взяти під контроль територію колишнього Каховського водосховища. Українські захисники полюють на них і беруть у полон. Про бої серед густих заростей, що перетворили осушене дно водосховища на справжні «джунглі», – далі.

Репортаж про те, як українські військові на близькій відстані полюють на ворога, що намагається проникнути на величезну зарослу територію колишнього Каховського водосховища, нещодавно опублікувало видання The New York Times. Стаття має промовисту назву «Там, де дрони не бачать: війна в Україні перетворюється на смертельну гру в кота й мишей».

Журналісти американського видання побували в Запоріжжі влітку цього року, де поспілкувалися з бійцями батальйону «Братство», які пильнують цю територію від ворога. За їхніми словами, росіяни намагаються прокладати стежки в напрямку своєї головної цілі – міста Запоріжжя.

«Ми шукаємо їх, а вони шукають нас»

Військові порівнюють цю місцевість із густими джунглями: тут задушливо, спекотно й кишить комарами – не видно ані ворога, ані навіть свого побратима всього за два метри. Адже за три роки після підриву Росією дамби Каховської ГЕС водосховище перетворилося на густі зарості очерету, чагарників і верболозу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сотні солов’їв та дерева 7 метрів заввишки: який нині має вигляд ліс на місці знищеного Каховського водосховища

Тож тепер навіть дрони не можуть проникнути крізь щільну високу рослинність, тому військовим доводиться буквально полювати на ворога. Місцевість складна, у ній легко втратити орієнтацію, і це дуже небезпечно, пояснюють українські бійці.

Автор статті пише, що минулого літа окупанти просунулися на відстань близько 32 кілометрів до Запоріжжя. Однак українським військам, серед яких провідну роль відігравали підрозділи воєнної розвідки, зокрема батальйон «Братство», вдалося відтіснити ворога.

Бійці «Братства», що входить до складу ГУР Міноборони України, повернулися в цей район минулої зими. Військові пішки пробиралися дном колишнього водосховища через очерет заввишки з людський зріст, розвідуючи місцевість та шукаючи шляхи проникнення ворога. У грудні розвідувальна група натрапила на російські підрозділи, які облаштували позиції на скелястому узвишші – колись це був острів, що здіймався над водами Каховського водосховища. Тоді наші бійці знищили 4 російських солдатів, ще двох узяли в полон.

«Вони намагаються контролювати всю територію водосховища. По-перше, щоб мати змогу діяти там. По-друге, щоб дістатися протилежного берега», – пояснює командир батальйону Олексій Середюк.

Військові, які воювали в цій місцевості, розповіли, що російська армія перекинула на територію колишнього водосховища сотні військовослужбовців. Окупанти завезли все необхідне, облаштували спостережні пости та місця для зосередження військ.

«Ми шукаємо їх, а вони шукають нас», – додає командир.

Бійці розповідають, що в очереті все нагадує війну старого типу – як на початку повномасштабного вторгнення РФ, де є безпосередній контакт із противником.

«Щойно заходиш у лісосмугу – і тебе вже не видно», – каже командир групи з позивним Апач.

За словами командира, траплялося, що наші бійці по три дні шукали своїх побратимів, які заблукали в заростях. Дрони тут безсилі – над густою рослинністю колишнього водосховища їхні можливості виявилися обмеженими. Батальйон використовує безпілотники лише для підтримки – ними доставляють припаси, а іноді скидають вибухівку в певному районі, щоб змусити росіян вийти із засідки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нагнітання чи реальна загроза: чи може ворог використовувати осушене дно Каховського водосховища

Небезпечна операція

Наскільки складно українському батальйону відстежувати навіть власних бійців, стало очевидно, коли один із підрозділів вирушив з території колишнього водосховища, щоб доправити полоненого окупанта на базу. Із командного пункту командир, який керував операцією, попросив бійців вийти з-за дерев, щоб оператор дрона міг відстежувати їхнє пересування.

З-поміж дерев з’явилися чотири постаті, одна з них помахала рукою. Потім вони знову зникли серед заростей. Єдиною ознакою їхнього просування було легке погойдування верхівок дерев.

Скриншот відео, знятого дроном, на якому бійці батальйону «Братство» вибираються з улоговини колишнього водосховища. Через обмежену видимість дрони малоефективні над густою рослинністю, що вкрила територію водосховища, розповідають командири та військові. Фото: nytimes.com

Упродовж кількох годин групу можна було побачити лише тоді, коли вона перетинала піщану ділянку з чагарниками або пробиралася крізь траву заввишки до пояса.

Український підрозділ двічі натрапляв на російських військових і вступав із ними в перестрілки, розповів після повернення командир групи Апач. Спочатку вони натрапили на двох окупантів, які сиділи в кущах і курили. Один із росіян потягнувся до зброї, і українець, який ішов попереду, відкрив вогонь та вбив його. Другий окупант висмикнув чеку з гранати. Після кількох напружених хвилин нашим бійцям вдалося переконати його вставити чеку назад.

Окупанта взяли в полон, і протягом трьох днів він разом з нашими бійцями пішки пробирався через ліс до їхньої бази. Дорогою вони натрапили ще на двох російських військових, які серед дерев були видні лише як тіні. На відео з нагрудної камери Апача видно, як він відкриває вогонь, а потім пригинається, коли кулі зі свистом пролітають крізь молоді дерева. Пізніше вони знайшли одного загиблого окупанта, але другому стрільцю вдалося втекти.

Через два дні група, бійці якої все ще перебували під сильним враженням від пережитого під час операції, повернулася на базу разом із полоненим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правнук Брежнєва потрапив у полон ЗСУ на правобережжі Херсонщини

Головне фото ілюстративне: фейсбук/Братство. Спецпідрозділ ГУР МО України

Пов'язані записи

Ворон і десятки собак та котів: історія жительки Херсонщини, чий будинок став прихистком для покинутих тварин

У будинку жительки Степанівки Юлії Зав’ялової свиня живе разом із котами та собаками, ворон їсть просто з рук. Це – не притулок і не спеціальний центр, а звичайний будинок у…

Подробиці
Одноразова виплата 19 400 гривень: які умови найчастіше викликають плутанину

До 30 жовтня триває процес подання заяв на отримання одноразової допомоги в розмірі 19 400 гривень для жителів прифронтових громад. Однак є кілька важливих нюансів, через які у людей виникає…

Подробиці