Дарина Лапіна
Омбудсман та народні депутати вимагали від уряду до 1 вересня вирішити питання щодо призначення допомоги всім дітям ВПО незалежно від того, де вони навчаються – за місцем фактичного проживання чи дистанційно у школі громади, з якої були змушені виїхати.
Навчальний рік уже розпочався, але правила не змінилися. Дитина, евакуйована, наприклад, з Херсона, яка продовжує дистанційно навчатися у своїй херсонській школі, як і раніше, може залишитися без 3000 гривень допомоги на проживання ВПО.
«Гривна» отримала відповідь Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України на інформаційний запит щодо цієї проблеми. Розповідаємо, що відповіло Міністерство і, що не менш важливо, на які запитання відповіді ми так і не отримали.
Про що запитувала «Гривна»
У матеріалі «Тисячі дітей з Херсонщини позбавлені виплат ВПО, адже навчаються онлайн у своїх школах» «Гривна» вже порушувала проблему дітей-переселенців, які після евакуації залишилися учнями шкіл своїх громад.
Після змін, ухвалених урядом у березні 2026 року, допомогу на проживання дітям ВПО почали призначати незалежно від доходу родини. Однак для дітей шкільного віку залишили додаткову умову, пов’язану з фактичним місцем проживання та навчанням.
Для Херсонщини це особливо болюче питання. Тисячі родин були змушені виїхати в інші регіони, але їхні діти продовжують дистанційно навчатися у херсонських школах. Для багатьох це не просто форма навчання, а можливість залишатися у знайомому колективі, зі своїми вчителями та однокласниками, зберігати зв’язок із рідним містом.
Як повідомляла «Гривна», з посиланням на облуправління освіти, загальна прогнозована кількість учнів у закладах загальної середньої освіти Херсонщини на 2026/2027 навчальний рік становить 44 975 учнів. Для порівняння – у 2025/2026 навчальному році навчалося 50 335 учнів.
Щоб з’ясувати масштаб проблеми та позицію держави, «Гривна» направила інформаційний запит до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Відповідь ми отримали. Статистичну частину Міністерство надало досить детально. До неї ми повернемося в окремій публікації, щоб не перевантажувати цей матеріал цифрами.
А ось із відповідями на головні питання: чи може евакуйована дитина залишатися у своїй дистанційній школі та водночас отримувати допомогу ВПО і чи збирається уряд змінювати це правило, все значно складніше.
Херсонська школа чи 3000 гривень?
Одне із запитань «Гривни» було сформульоване максимально конкретно: Чи має право на отримання допомоги дитина ВПО, яка фактично проживає в одному з безпечніших регіонів України, але дистанційно навчається у закладі загальної середньої освіти Херсонської міської або іншої територіальної громади Херсонської області?
Замість прямого «так» чи «ні» Мінсоцполітики процитувало норму Порядку:
«Для дітей, які є учнями закладів освіти та проживають на території, для якої визначена дата завершення бойових дій […] та території, що не включена до переліку територій, обов’язковою є умова щодо навчання у закладі освіти, що розташований за місцем фактичного місця проживання (перебування) сім’ї, за очною (денною) формою здобуття освіти, у разі, коли таке навчання забезпечено на такій території, або за дистанційною формою, або з поєднанням очної (денної) та дистанційної форм здобуття освіти».
Тобто конкретну ситуацію херсонської родини Міністерство так і не розтлумачило.
Уявімо її: дитина евакуйована з Херсона до Миколаєва. Родина оформила довідку ВПО і фактично живе в Миколаєві. Але дитина не переводиться до миколаївської школи, а залишається учнем своєї херсонської і продовжує навчатися там дистанційно. Чи позбавляє саме це її права на 3000 гривень?
Прямого «так» або «ні» у відповіді Мінсоцполітики немає. Водночас чинний Порядок і роз’яснення Пенсійного фонду свідчать: для дітей, які проживають на території, де є можливість навчатися, принциповим є не лише формат навчання, а й розташування закладу освіти – за місцем фактичного проживання сім’ї. Отже, сама можливість дистанційного навчання, згадана в Порядку, не означає автоматично, що евакуйована до Миколаєва дитина може залишатися учнем херсонської дистанційної школи й отримувати виплату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки шкіл Херсонщини припинили свою роботу через недостатню кількість учнів
Евакуюйтеся. Але школу доведеться змінити?
Ця вимога особливо суперечливо виглядає саме для Херсонщини. За даними міської влади, у Херсонській громаді досі залишаються близько 5 тисяч дітей різного віку. Водночас через постійні російські обстріли та складну ситуацію з критичною інфраструктурою влада наполегливо закликає родини з дітьми евакуюватися. Діти шкільного віку в Херсоні вже навчаються дистанційно. Уявімо, що родина дослухалася до закликів і виїхала до Миколаєва. Для безпеки дитини змінилося місце проживання. Але школа може залишитися тією самою: ті ж учителі, ті ж однокласники і той самий дистанційний урок через екран.
Проте саме після евакуації може виникнути проблема з виплатою. Щоб відповідати умовам її призначення, родині фактично доводиться замислюватися над переведенням дитини до школи за новим місцем проживання.
Є в цій ситуації й інший парадокс. Навіть у містах, куди евакуювалися херсонці, через російські атаки очне навчання далеко не завжди означає, що дитина щодня сидить за партою. «Тиждень через тиждень — такий формат навчання запропонували у нашому ліцеї. Але бувають дні, наприклад, 9 вересня, коли на місто з усіх сторін летіли КАБи, реактиви та “бандеролі”, а наш клас мав вчитися очно. Батьки відмовилися відпускати дітей до школи, адміністрація пішла назустріч – уроки були дистанційно», – розповіла «Гривні» херсонка Анна, яка зараз проживає у Миколаєві.
Виходить дивна ситуація: дитина може перевестися з херсонської школи до школи за місцем евакуації і в певні дні так само навчатися там дистанційно.
То в чому принципова різниця для держави, з якого саме міста дитина підключається до онлайн-уроку? Єдина очевидна різниця для родини – можливість отримувати 3000 гривень допомоги на проживання.
До того ж законодавство про освіту дає батькам право обирати для дитини заклад освіти та форму навчання. Виходить, що формально держава цього права не забирає: родина може залишити дитину у херсонській школі. Але соціальна виплата фактично створює фінансовий стимул зробити інший вибір.
Чи збираються правило змінювати? Міністерство не відповіло
Інше запитання «Гривни» було ще конкретнішим: Чи готуються зміни до порядку призначення допомоги, які дозволять отримувати виплати дітям, що після евакуації продовжують дистанційно навчатися у школах своїх рідних громад?
У відповіді Мінсоцполітики багато йдеться про постанову №390, адресність державної підтримки, фінансово-майнові критерії, інші види соціальної допомоги та навантаження на державний бюджет. Але відповіді на просте питання: чи готуються зміни саме до цієї норми, немає.
Не відповіло Міністерство й на наше наступне запитання: скількох дітей потенційно могли б охопити такі зміни та скільки додаткових коштів для цього знадобилося б державному бюджету. Тобто наразі ми не знаємо ані того, чи розглядає уряд скасування цього обмеження, ані навіть того, чи прораховувалася його вартість.
1 вересня минуло, а правило залишилося
2 вересня народний депутат Максим Ткаченко з трибуни Верховної Ради заявив, що протягом літа очікували від Мінсоцполітики вирішення питання до початку нового навчального року.
«Не можна ділити дітей, які ходять […] до школи офлайн у Києві, в Тернополі, у Львові, а деякі продовжують навчатися онлайн», – заявив депутат, назвавши ситуацію дискримінацією дітей-переселенців.
Він звернув увагу й на ще одну суперечність: дистанційні школи громад, з яких евакуювалися люди, продовжують офіційно працювати та навчати дітей, однак вибір такої школи може впливати на право родини на соціальну допомогу.
Із відповіді Мінсоцполітики «Гривні» також не випливає, що його планують змінити найближчим часом. Тому для евакуйованої херсонської родини вибір залишається тим самим: зберегти дитині рідну школу, вчителів та однокласників, або виконати умови держави для отримання 3000 гривень допомоги на проживання.
У наступному матеріалі «Гривна» проаналізує статистику, яку надало Мінсоцполітики: скільки дітей ВПО звернулися за допомогою після зміни правил, скільком її призначили, скільком відмовили та що показують цифри окремо щодо переселенців із Херсонщини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Біда з підрядниками, якесь прокляття»: чому буксує відновлення Малоолександрівської школи
Фото ілюстративне, depositphotos.com.
Ян Ярчук
