Марина Поліщук
У прифронтових містах і селах Херсонщини, щоб оформити 19 400 гривень зимової підтримки, людина спершу має вийти під обстріли, ризикуючи життям. Чому таку допомогу не можна оформити онлайн?
Херсонські реалії: похід до Пенсійного фонду, ЦНАПу чи районної ради може бути останнім у житті. Російські дрони атакують цивільний транспорт, людей на вулицях, ринки, магазини та інші місця, де збираються мешканці. Саме тому новий механізм оформлення зимової підтримки в розмірі 19 400 гривень викликає запитання: чому у прифронтових громадах, де люди щодня ризикують життям, допомогу не можна оформити онлайн або автоматично, підключивши голів ОСББ та квартальних?
Особистий візит на свій страх і ризик
Для отримання допомоги людина має подати заяву особисто – через Пенсійний фонд, ЦНАП, місцеву владу або військову адміністрацію. Про це йдеться в постанові Кабміну від 3 вересня 2026 р. № 1084.
Виходячи з переліку категорій людей, на які розповсюджується дія постанови, у Херсоні літня, хвора чи маломобільна людина має фізично дістатися до установи, заповнити заяву та подати пакет документів.
Формально це звичайна адміністративна процедура. На практиці у прифронтових містах і селах, наприклад, у Херсоні, Білозерці, Станіславі, – це величезний ризик. У Станіславі навіть таких установ уже немає – виїхали. А це означає, що ті жителі, які залишилися в селах червоної зони, просто позбавлені шансу оформити допомогу. Навіть якщо мають на це право.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 19 400 гривень на зиму: чи врятує грошова допомога жителів прифронтових громад Херсонщини?
У домових чатах мешканці Херсона вже обговорюють, як оформлювати допомогу. Люди згадують, що нещодавно саме біля відділення Пенсійного фонду внаслідок атаки російського дрона загинула жінка. У прифронтовому місті такі новини розходяться миттєво й безпосередньо впливають на поведінку людей.
Тому застереження «відповідальність за вашу безпеку лише на вас» разом із багатосторінковою заявою та переліком документів для багатьох звучить досить суперечливо.
Люди запитують: чому не автоматично?
Під повідомленням міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна люди вже ставлять це питання прямо. Одна з дописувачок зазначила:
«Зробіть нарахування автоматично! ПФУ має всі документи. Навіщо наражати людей з прифронтових небезпечних територій на ще більшу небезпеку!»
У відповідь інша користувачка зауважила, що держава має перевірити, чи людина справді проживає у визначеній громаді, а не перебуває за кордоном чи в іншому регіоні, який не є в Переліку прифронтових громад.
Це справді важлива умова програми. Зимова підтримка поширюється лише на тих, хто на момент подання заяви фактично проживає у визначених постановою прифронтових громадах. Але саме це й підсилює питання: чи не можна перевіряти місце проживання іншими способами, не змушуючи вразливу людину особисто йти до установи під ризиком атаки?
Чи вистачить «Соціального таксі»
У Херсоні діє послуга «Соціальне таксі», якою можуть користуватися окремі категорії маломобільних громадян. Нагадуємо, що замовити таксі можна за телефоном (098) 018-08-08 з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00. Послуга є безкоштовною для людей з інвалідністю та маломобільних жителів Херсонської громади.
За інформацією ХМВА, у липні послугою «Соціальне таксі» в Херсонській громаді скористалися сотні людей. За місяць на гарячу лінію надійшло 649 заявок від маломобільних жителів та людей з інвалідністю.
Але якщо одночасно тисячі людей похилого віку, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій захочуть подати заяву на зимову допомогу, виникає ще одне питання: чи здатна ця система перевезень витримати такий потік? Тим більше, що заявку треба подати до 30 жовтня.
У Херсоні, за попередньою інформацією, оформлення мають розпочати з 14 вересня. Тобто на подання документів фактично залишається півтора місяця. Це створює ризик черг і скупчень людей біля установ – саме того, що у прифронтовому місті варто мінімізувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 19 400 гривень на зиму: не всі ВПО вразливих категорій можуть претендувати на допомогу
Практичних відповідей мало
Офіційної корисної, з поясненнями інформації від уряду, профільного міністерства, Херсонської МВА щодо конкретного механізму оформлення допомоги поки небагато. Зазвичай у коментарях адміністратор сторінки спрямовує всіх, хто щось питає чи уточнює, то тексту постанови.
Днями заступниця міського голови Наталія Чорненька та профільні фахівці ХМВА взяли участь в урядовій онлайн-нараді щодо підтримки населення під час опалювального сезону 2026/2027 років. В офіційному повідомленні йдеться:
«Для Херсона підготовка до зими – це не просто питання комфорту. В умовах постійних атак ворога це – питання безпеки людей. Тому наше завдання – завчасно визначити потреби херсонців і забезпечити необхідну підтримку тим, кому вона найнеобхідніша».
Під час наради також обговорювали забезпечення людей твердим паливом, допомогу на його придбання та підтримку в оплаті послуг з опалення. Але відповідей на практичні питання: як саме безпечно подати заяву, чи буде виїзне оформлення, чи працюватимуть мобільні бригади, чи передбачена дистанційна подача – поки немає.
Херсонська та інші прибережні громади – це території, де похід до ЦНАПу чи Пенсійного фонду не є простою справою. Те саме стосується інших громад правобережної Херсонщини, де російські дрони та артилерія постійно загрожують цивільним. Для «червоної зони» потрібен інший підхід. Тому механізм, який може нормально працювати в тиловому місті, тут потребує адаптації.
Бо якщо держава визнає Херсон прифронтовою громадою і виділяє людям допомогу саме через складні умови життя, логічно, щоб і процедура отримання цієї допомоги враховувала ті самі небезпечні умови. Інакше виходить парадокс: щоб отримати підтримку на життя під обстрілами, людина спершу має вийти під ці обстріли.
На головній світлині: дідусь іде по уламках після одного з російських обстрілів у Херсоні. Фото: фейсбук/Парки Херсона
