Правила виживання у фронтовому місті: практичні поради від військовослужбовиці

Відкрити всі замки на укриттях, не заважати роботі наших екіпажів БпЛА – це найперше, що радить військовослужбовиця. А ще вона розповіла про індивідуальні правила виживання, які є важливими для кожного жителя фронтових міст і сіл.

Порадами, отриманими на власному бойовому досвіді, у соцмережі поділилася Тетяна Чорновол. Нагадаємо, вона – журналістка, політична та громадська діячка, а нині – старший лейтенант ЗСУ. Зокрема, у 2022 році вона командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу «Стугна-П» у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна та знищувала ворожу техніку під час звільнення правобережної Херсонщини.

«Після відео атаки ворожого FPV на продавця кавунів у Херсоні стало популярно давати поради для жителів фронтових міст, як рятуватися від дронів. Поради такі собі. Всі ті маневри навколо атакуючих дронів, про які пишуть дописувачі, додають не більше 10% до шансів вижити», – написала Тетяна Чорновол і додала, що публікує «насправді важливі поради, від яких напряму залежить ваше виживання».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловік на відео з Херсона все зробив правильно: як вижити під час зустрічі з ворожим дроном

Отже, поради від військовослужбовиці.

Головна порада – не заважайте своїм екіпажами БпЛА

«Головне правило: чим більше у вашому місті працює наших екіпажів БпЛА, тим менше ворожих дронів буде в місті. Ні РЕБ, ні стрілки не здатні так ефективно зменшувати дронову навалу, як екіпажі БпЛА, які працюють по ворожих дроноводах», – пише Чорновол.

За її словами, насправді цивільні жителі міст не пускають у багатоповерхові житлові будинки наших військових, вважаючи їх ледь не ворогами. Адже пілотам для роботи треба високо ставити антени й мати надійні великі підвали. Однак у разі виявлення пілотів ворог усі сили й засоби кидає на знищення екіпажу, а значить і будинку.

Тому мешканці квартир «кістьми лягають, щоб не пустити дроноводів». Вони кричать, проклинають, в окремих випадках ріжуть дроти та розбивають антени. Наслідки плачевні: ворог, який не отримує протидію, посилюється, масштабується з шаленою швидкістю, починає терор на більшу глибину в районах чи наступних селах, які ще вчора вважалися безпечними.

А той будинок, куди люди не пустили пілотів, теж приречений. Адже якщо на першій лінії ворог не може виявити пілотів, він буде стирати будинки, які теоретично зручні для роботи БпЛА, і байдуже, що там живуть цивільні, наголошує військовослужбовиця.

«Моя порада: не проганяйте пілотів, що просяться у ваш будинок працювати. Пустіть. Лише домовтеся з ними, щоб вони допомогли облаштувати вам житло в підвалі. Військові поруч можуть поділитися теплом, світлом, водою. Великі підвали багатоповерхівок цілком можуть вмістити останніх жителів і пару екіпажів.

У ваших квартирах ви не виживете в будь-якому разі, байдуже – будуть у вашому будинку працювати військові чи ні. А у підвалах біля військових у вас є шанс дожити до приходу світлої думки, що єдиний варіант – це тікати. Куди завгодно, як завгодно – під будь-яким парканом краще, ніж у пеклі на першій лінії», – зазначила Чорновол.

Порада щодо укриття – відкрийте всі замки!

Наступний блок порад від військовослужбовиці стосується захисту від ворожих дронів, що полюють за кожною людиною та кожним автомобілем у фронтовій та прифронтовій зонах. Особливо важливо це для жителів Херсонської та інших прибережних громад області.

«Від дрона, що атакує, не втечеш і навколо дерева чи будки не дуже побігаєш. Якщо вас щось порятує в тому випадку, то це не маневри, а просто удача, як і продавця кавунів з Херсона. Йому пощастило, що на дроні був камулятив і влучив трохи криво», – пише Чорновол.

Як пересуватися під дронами в межах щільної забудови

1. Слухати, щоб не пропустити звук дрона.

2. Бачити в полі зору укриття.

Укриттям може бути: відкритий підвал, погреб, під’їзд, вуличні бетонні укриття, насамкінець – густі високі дерева.

«Тобто проходиш повз одне укриття – призупинився, послухав. Якщо тихо – намацав очима наступне укриття – і до нього. Якщо почув дрон у процесі переміщення – руки в ноги й бігом до наступної точки, обраної, як укриття», – радить жінка.

Вона наголошує, що в цьому разі не потрібно з’ясовувати, з якого боку летить дрон, він наш чи ворожий. Необхідно дуже швидко забігти в під’їзд, під дерево чи укриття і перечекати, коли звук зникне.

Це дуже дієвий спосіб не стати жертвою ворожого сафарі, але в ньому є одна проблема, каже Чорновол. У фронтових містах все закрито на замки! Під’їзди, підвали й навіть укриття, збудовані за великі бюджетні гроші, завжди закриті на замки.

«Щоб бомжі не напісяли, щоб крани не вкрали, щоб військові не зайшли, і просто так, для порядку», – зазначає вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зачинені укриття в Херсоні: відкрито кримінальну справу

За словами Тетяни Чорновол місцева влада має діяти більш рішуче в таких випадках: робити рейди по місту, вирізати замки в підвалах, у під’їздах, в укриттях, щоб місцеві мешканці не мали можливості їх зачиняти на ключ.

«Йдеться про кіл-зони, які офіційно мають статус зон примусової евакуації. Там не може бути в пенсіонерки приватної власності на під’їзд чи підвал. Вирізали замки, ще й штрафом пригрозили».

Те саме стосується й житлової забудови в приватному секторі.

«Хто воює, той знає, що навіть у приватному секторі на “нулі”, де всі хати – руїни, теж усі ворота й хвіртки – на замку. Погреби й підвали – на замку. Якщо військові тікають з підбитої машини – метушаться посеред вулиці, як мішені в тирі, смикають закриті ворота»…

Чорновол додає, що відкриті ворота – це для когось останній шанс вижити. «А майно все одно згорить, тут до гадалки не ходи», – додає вона. Тому в приватній забудові теж потрібно вирізати замки на воротах, у підвалах погребах, гаражах покинутих будинків. Щоб на подвір’ях могли сховатися як перехожі, так і мобільні вогневі групи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонці закликають не зачиняти вдень під’їзди будинків: це чийсь шанс врятуватися від дрона

Про антидронові сітки

Сітки над вулицями населених пунктів – це більше психологічний захист, наголошує Чорновол і пояснює: вибух осколкового боєкомплекту на висоті сітки над людьми й машинами – смертельний.

«І ще не розумію, в чому проблема розробки технології, коли дрони розтягують сітку над дворами багатоповерхівок, по верхівках високих дерев. Сітка на висоті 15 метрів – оце був би ефективний захист цивільних у фронтових міст», – каже вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Херсоні безкоштовно видаватимуть антидронові сітки для захисту будинків

Індивідуальні правила безпеки

Окремо серед практичних порад для населення військовослужбовиця виділяє такі:

1. Не пересувайтеся автівкою з увімкненими фарами в сутінковий час у 30-кілометровій зоні від фронту. Світло фар чудово видно за багато кілометрів навіть для денних FPV-дронів зі світлочутливими камерами. Ворог вважає сутінки часом переміщення військових, тому їздити в цей час узагалі не бажано.

Чорновол розповіла про власний бойовий досвід:

«У нас був період, коли ми працювали в сутінках на фари. Жодне авто від нас не втекло. Результати влучання були різні, але наздогнали ми кожну (!) машину».

2. Не використовуйте маскувальні сітки. Особливо не варто вкривати ними автомобіль. За словами військової, сітки дуже добре видно, і ворог приймає кожну сітку як військову ціль.

3. Підготуйте свій будинок чи квартиру. Варто прибрати все з балконів, адже дуже легко спалити квартиру, закинувши запальничку на мотлох на балконі. Вибух усередині житла має набагато більшу руйнівну силу, ніж зовні. Тому на вичищені балкони можна затягти якийсь металолом, який перекриватиме доступ до вікна кімнати. А на козирки під’їздів варто почепити цепки, які не дадуть оптоволоконним дронам залетіти всередину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дрони на оптоволокні – підвищена небезпека для жителів Херсонщини: правила захисту

4. Особисті маневри:

  • якщо ви їдете з аналізатором і побачили свою машину на екрані – не треба тікати на машині. Треба тікати з машини;
  • якщо ви їдете групою – необхідно розбігатися в різні боки;
  • якщо дрон іде на удар – треба відскакувати в бік в одночасному падінні на землю.

«На закінчення ще раз повторю: все одно всі ці особисті маневри малоефективні, найважливіше в будь-якому фронтовому місці для захисту від дронів – це масштабна робота наших дроноводів.

Будете помагати їм – збільшите власні шанси на виживання. А найкраща допомога – це покинути ті місця, які треба їм для роботи. Адже якщо будинок цікавить пілотів як укриття, значить зона вашого проживання вже приречена. А ваша евакуація, яка затримується, може коштувати життя комусь іншому, хто буде вас рятувати або вивозити ваше тіло», – резюмувала Тетяна Чорновол.

Ілюстративне фото: ua.depositphotos.com

Пов'язані записи

Ілюзія нормальності: обіцянки окупантів і реальність життя на ТОТ Херсонщини

Після захоплення частини Херсонської області російська влада обіцяла місцевим жителям «новий рівень життя», розвиток економіки, туризму, освіти, медицини та безпеки. Минуло понад чотири роки окупації, і дедалі більше ці обіцянки…

Подробиці
Яка ситуація у Борозенській громаді та скільки людей залишається у зоні обов’язкової евакуації

У двох селах Борозенської громади – Краснопільське та Чарівне, через погіршення безпекової ситуації включили до зони обов’язкової евакуації. Наразі у цих населених пунктах залишаються проживати близько 200 людей переважно старшого…

Подробиці