День 1602. 14 липня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Наш Станіслав пахнув рибою. Так було завжди. Майже в кожній родині був рибалка, а риба була не делікатесом — вона була способом життя. Її приносили з лиману повними човнами й відрами, а вдома варили найсмачнішу юшку, робили струганину, сушили тарань, солили лящі-платки та іншу рибу за рецептами, що передавалися з покоління в поколінн
Рибою було просякнуте все наше село — двори, вулиці, човни, сітки, дитинство… І саме цей запах сьогодні живе у наших спогадах. Він нагадує про рідний дім, про Дніпро-Бузький лиман, про людей, які вміли чесно працювати й щиро радіти простим речам.

***
Під страшними обстрілами ми прибираєм місто та саджаєм квіти бо любимо красу тому що ми Херсонці.
Колись засяє мирне сонечко над нашим містом і буде чути сміх дітячий з кожного віконця.

***
Станіслав. «Сьогодні ми не змогли навіть дійти до сараю, щоб забрати яйця з-під курки на вечерю — дрони просто зграями висять над хатою», — розповідає пані Тетяна.

***
Сусіди виїжджали і казали: “Ми скоро повернемося. Підгодуйте, будь ласка, тварин”. Хтось залишав собаку, хтось котів, у когось залишалися кури. Усі сподівалися, що це ненадовго. Я не могла відмовити, а тепер це все мої тварини.

***
Сафарі на маршрутки, людей – щоденні реалії Херсона. Пані Ксенія дивом вижила. Після прильоту водій якось зміг доїхати на понівеченій залитій кровʼю маршрутці до станції швидкої. Бо в салоні посеред тіл лежали поранені.

***
На лівобережній тимчасово окупованій території Херсонщини аграрії не можуть навіть задарма збути свій урожай через проблеми з логістикою.
«Продати вирощене зерно ми не можемо нікому навіть за ціною в один рубль за тонну. Всі трейдери бояться сюди їхати. Навіть із Сімферополя, я вже мовчу про Ростовську область чи Краснодарський край РФ. По-перше, ніде немає пального. По-друге, на дорогах що на мелітопольській трасі, що на чаплинській, що на багатьох інших, зараз валяється купа спалених бензовозів, вантажівок та інших машин. Водії це бачать і не хочуть сюди їхати», – сказав аграрій з Генічеського району.

***
Біль в душі, біль у серці. Як нищать наш район. Немає слів для цих недолюдей, тільки пи пи пи. Щоб ваша вся орківська нація здохла, як щури від отрути. Тварюки.

Пов'язані записи

День 1722. 12 листопада. Що обговорюють херсонці у соцмережах

21 серпня 2026 року подав скаргу до структури якою керує Дмитро Лубинець. Скарга стосовно порушення строків розгляду звернення з боку чиновників ПФУ. На початку вересня отримав проміжну відповідь, типу: провадження…

Подробиці
День 1721. 11 листопада. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Моєму меншому сину під час окупації було лише 7 років.Коли ми виходили з ним на прогулянку, він завжди запитував:«А наші там?» – і показував у бік Степанівки.З нашої вулиці трохи…

Подробиці