Дарина Лапіна
На правобережжі Херсонщини у березні цього року вирішили провести дослідження рівнів радону в укриттях. Можливу наявність радіоактивного газу у сховищах встигли перевірити у декількох громадах деокупованої частини області. Що показала ревізія – у матеріалі.
Радон – це інертний радіоактивний газ без запаху, кольору і смаку, що утворюється в процесі природного радіоактивного розпаду урану, який присутній у гірських породах і ґрунтах. І саме цей газ може накопичуватися у погано вентильованих просторах, зокрема і в укриттях. Перевірити чи наявний небезпечний радон в укриттях на звільнених територіях Херсонщини вирішили ще у березні цього року за результатами засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Про це повідомляв очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін:
«Також розглянули необхідність проведення досліджень рівнів радону у приміщеннях об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. В регіоні відповідно графіку будуть проведені заходи щодо комплексних обстежень стану об’єктів на рівень опромінення для безпеки людей».
Зауважимо, що небезпека радону полягає в його радіотоксичності і канцерогенності. Негативний вплив цього газу може стати причиною захворювань легень, зокрема і раку. Україна ж належить до країн із підвищеним радоновим потенціалом, що зумовлено геологічною будовою окремих регіонів та поширенням урановмісних порід. Однак особливу небезпеку радон становить для Кіровоградської області, оскільки там містяться значні поклади уранових руд, – зазначає спеціалізований український інформаційний ресурс, присвячений питанням ядерної та радіаційної безпеки – Uatom.
«Гривну» зацікавила ця запланована перевірка укриттів на Херсонщині, тому ми вирішили дізнатися про її результати, надіславши відповідний запит в ХОВА.
Де перевірили укриття та що виявили?
У відповіді на наш запит зазначено, що Херсонська ОВА дійсно розробила графіки проведення досліджень радону-222 у об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту на деокупованій території області. І станом на початок липня частина перевірок вже відбулася.
Так, рівні радону в укриттях Херсонської громади досліджували з 30 березня по 5 червня, а з 8 по 19 червня такі дослідження провели у Дар’ївській та Чорнобаївській громадах. І як зазначили в ХОВА, за результатами проведених вимірів у об’єктах фонду споруд цивільного захисту, перевищення рівня радону не виявили.
Що ж стосується Бериславського району, то там, як зазначили в ХОВА, у зв’язку з безпековою ситуацією проведення досліджень рівнів радону в укриттях планують провести до 31 серпня цього року.
«Гривна» також поцікавилась, хто займався пошуками радону в укриттях Херсонщини та скільки бюджетних коштів на це було виділено. На це питання в ХОВА відповіли так:
«Проведення досліджень рівнів радону здійснюється Державною установою «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» за рахунок балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонська міськрада замовила ремонт укриттів без торгів на понад 8,6 млн грн
Раніше «Гривна» повідомляла, що на звільнених територіях Херсонщини наразі налічується 1098 об’єктів цивільного захисту населення, а саме: 138 сховищ; 99 протирадіаційних укриттів; 437 найпростіших укриттів та 424 первинних мобільних укриттів (вуличних укриттів).
Водночас зараз на правобережжі області в межах державних програм реалізуються 14 проектів нового будівництва захисних споруд цивільного захисту. Фінансування проходить за рахунок дотацій та субвенцій з державного бюджету на загальну суму у 862 млн 684 тис. гривень.
Реалізація ще 5 подібних багатомільйонних проєктів у регіоні запланована на 2026-2028 роки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Херсонщині реалізується 14 проєктів будівництва захисних споруд, вартістю понад 800 млн грн
Зазначимо також, що вчора, 8 липня,перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що на реконструкцію та будівництво захисних споруд у Херсонській області уряд виділив понад 69,5 млн гривень. А нещодавно він обговорив з керівництвом області потреби у додатковому фінансуванні для своєчасного завершення робіт.
Фото ілюстративне, Кіровоградська ОДА.
Ян Ярчук
