Марина Поліщук
Жив був городок і жили в ньому люди…
Сьогодні я згадую спортивний Скадовськ. Про спорт у місті можна писати багато: історію спортивної школи, секції, наші чемпіони і тренери, організацію спортивного інтернату, будівництво сучасних спортивних майданчиків на пляжах…
А змагання, які організовували останнім часом, то взагалі мрія будь-якого любителя спорту. Змагання з пляжних гандболу і волейболу, Джарилгачській заплив, стрітбаскет, футбол, брейкданс…
Ми ставали центром дитячого і юнацького спорту.
Боооже, як ми дивились і вболівали за наших на ЧС з футболу…
***
Як приємно дивитися на відео та фото вогню з московських боліт. А було ж передбачення – коли пішов на дно крейсер “Мац-ква”))). Як крейсер та місто назвеш, так вони і “попливуть”.
Так само цікаво спостерігати за новинами на російських деяких ресурсах). Там невелика інфа скромна про те, що збивають дрони (та які там проблеми) і вееелика про медуз у морі. Нюню.
***
Схоже, що на окупованому лівому березі Херсонщини реалізується сценарій осіні 2022 року. Тоді орки вимушено втікли з правого берега нашої області, бо, через руйнування мостів, не змогли забезпечувати свої підрозділи ГСМ, продуктами харчування і зброєю. Зараз руйнування мостів з кримського напрямку і дроновий контроль доріг призводять до подібного ефекту в Каланчакському, Скадовському, Голопристанському і Олешківському районах – це та частина лівобережжя, що затиснута між Чорним морем і Дніпром. Тут всі дороги посічені зрошувальними каналами, озерами і прудами. Навколо них спалені ліси, перепахані поля, пісок, торф і солончак, в яких застрягає будь-яка техніка. Тобто – ворожа логістика там здихає.
Чи повернеться ця – колись мальовнича теріторія до України – я не знаю. Та й жити там найближчі 50-т років буде неможливо через суцільні руїни і глобальне мінування. Але якщо недобиті орки звідти відповзуть, то Херсону буде легше жити.
***
Огірки, редиска та зелень ростуть на грядках під вікнами херсонців!
Просто біля багатоповерхівок, у дворах поруч із ⚘️квітниками, херсонці створили мінігороди. Тут петрушка, кріп, базилік, зелена цибуля, редиска, а подекуди навіть огірки.
І цьому є пояснення. Для багатьох херсонців робота на землі була звичною частиною життя. Хтось мав дачу, хтось – город у селі. Та війна забрала цю можливість у багатьох родин.
***
З самого ранку в тредсі болото виє про те, що палає Москва.
Розважаюся тим, що запитую в кожного: «Як думаєте, чому це відбувається?». Поки що ніхто не відповів.
Храбан Діана
